Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Фауст

Тут Пана храм, тут жвавих німф оселі, Байраків свіжа, прохолодна тінь,

Дерева тут гіллясті понад скелі До неба пнуться, рвуться в височінь.

Це праліси! Пишає дуб крислатий,

Немов навік у землю вкоренивсь,

А явір, соком радісним наллятий, Стрункий-гінкий, мов граючися, звівсь.

Там молоко струмує для маляток, Здоров’ям віє тінявий намет,

Жахтять плоди — Помони щедрий даток, І з борті капле запахущий мед.

Тут щастя дістають у спадку,

Рум’яні лиця і вуста,

І кожен тут в довіллі і в достатку Немов безсмертним вироста.

Викохуються діти ніжним маєм, Доходять мужньої снаги,

Дивуючись, ми віри не діймаєм,

Що люди то, а не боги.

Сам Алоллоа у постаті пастушій Ходив між ними взором красоти;

Коли природа опанує душі,

Водно зіллються всі свгти, .

(Сідаючи побіч неїА

Прийшла до нас сподівана година,

Минулого нехай потане й слід?

Найвищий бог зродив тебе, єдина,

Твій рідний край — прекрасний перший світ.

Навіщо ця тісна фортеця?

Лиш побажаймо — і для нас Аркаді# блаженна розцвітеться,

Ясна і юна повсякчас.

В той край коханий, рай жаданий Дорога нам тепер лежить,

Змінявши трони на альтани,

В аркадськім щасті вільно жить!

Сцена нараз відміняється. До низки гротів притуляються позакривані альтами. Тінявій гай розкинувся аж до навкшионніх стрімчастих скель. Фауста й Гелени не видко. Дівчата а хору полягали слати— хто де.

Форкіада

Чи довго ще оті дівчата спатимуть?

Таж їм, мабуть, і в сні того не снилося,

Що я отут на власні очі бачила.

Збуджу я їх — хай молоді чудуються»

Та й ви, бородані» що, долі сидячи,

Ждете розв’язки дивної історії,—

Вставайте* гей! Струсіте жваво кучері, Пробуркайтесь і слухайте оповісті!

Хор

Говори нам, розкажи нам, що за чудо-диво склалось! Найлюбіше те нам слухать, чому вірити незмога,

Бо уже ж нам остогидло, на ті скелі дивлячись.

Форкіада

Очка ледь попротирали, вже й залудилося вам?

Ну, то знайте: в цих печерах» в цих наметах,

в цих альтанах,

У притулку цім затишнім скрилась пара ідилічна — Наша пані з нашим паном.

Що ти кажеш?

Форкіада

Потаймиру

Там вони собі втішались — тільки я їм слугувала;

Попередня
-= 166 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 19.

Останній коментар

  25.11.2016

але


  25.11.2016

важко зрозуміти


  22.11.2016

на какой странице о Маргарите?


Додати коментар