Слава ЗСУ!

До праці, люди, шарварком умілим! Сміливу мисль явіть чудовим ділом! Намічене нам виконати слід —

Беріть знаряддя, заступи, лопати!

За щирий труд, за щедрий піт Ждіть неабиякої плати;

Одна душа та рук сто сот Досягнуть творчості висот!

ПРОСТОРЕ ДВОРИЩЕ ПЕРЕД ПАЛАЦОМ

Смолоскипи.

Мефістофель

Сюди, сюди! Шкитиль, шкитиль, Розхитані лемури,

З кісток, в’язок і сухожиль Латковані понури!

(хором)

Зачули ми твій голос лиш —

І вмить сюди примчали;

Либонь, прирізать нам велиш Ти шмат землі чималий.

Сюди з вимірним ланцюгом І гострими кілками На клич прибігли ми бігом,

А нащо? — Не до тями.

Мефістофель

Та тут робота не яка —

Ви тільки власну міру знайте!

Найдовший хай ляга за мертвяка,

А інші — дерн навколо обкопайте,

А потім рийте яму там,

Як рили вже батькам, дідам!

З палати до тісної хати,

Хоч круть, хоч верть, доводиться махати.

Лемури (копають із глузливими вихилясами)

Я мол од був, я жив, любив —

За мед життя здавалось;

Гуляй, душа, без кунтуша! Співалось, танцювалось...

Підкралась старість тайкома,

Ціпком мене угріла,

Я, бідний, носом заорав,

Та не куди — в могилу!

Фауст

(виходить із палацу полапки, держачись одвірків)

Яка то втіха — чути брязк лопат!

Юрба, моїм покірна цілям,

Землі дає належний лад,

Виводить перепони хвилям І морю творить строгу грань.

(набік)

Шкода, старий, твоїх старань, Шкода тих насипів і гатей! Поживок матиме багатий Нептун із того, чорт морський.

Усе те з вашим муравлищем Кінець кінцем дотла ми знищим Союзом пекла і стихій.

Фауст

Пригінчий!

Мефістофель

Я!

Фауст

Ти ж добре дбай, Бери де хоч робочі руки,—

Вживай принади і принуки,

Плати, лести і підганяй!

Та щоб мені щодня ти говорив, Наскільки посувається той рів.

Мефістофель ( пів голосом)

Що треба буде, все ми зробим,

Та тут не ровом пахне — гробом.

Фауст

Край гір лежить гниле багно,

Весь край струїть грозить воно; Його ми мусим осушити І тим наш подвиг довершити. Мільйонам ми настачим місця тут • Стихію зборе їх свободний труд. Простеляться лани широкополі, Стада рясні заграють на роздоллі, Круті горби зведе трудящий люд, Укриє їх узорами споруд—