Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Фіаско

— Ви вирішили роздробити крижане кільце?

— Так. Апаратура вже монтується в кормі.

— Ви хочете відкинути кільце від планети?

— Навпаки: трильйони тонн упадуть на неї. Уламки будуть надто великі для того, щоб розтанути. Вони влучать у точки, які вважаються найкраще захищеними. Крім того, буде здуто верхні шари атмосфери. Це зменшить атмосферний тиск на якихось сто бар. Це буде пересторога.

— Це буде вбивство.

— Мабуть.

— Примус до контакту такою ціною?

— Ні. Контакт — справа вже другорядна. Це буде спроба їх урятувати. Полишені самі на себе, вони ввійдуть у проміжок Голенбаха. Чи відомі вашому преподобію закони сидеристики?

— Настільки, наскільки вони можуть бути відомі дилетантові. Астрогаторе, ви виправдовуєте геноцид гіпотезою? І до того ж не власною, а тією, яку виробила машина?

— У нас немає нічого, крім гіпотез. І машина тут мені допомогла. Істотно. З іншого джерела мені відома ідіосинкразія, яку викликав у Церкви Animus in Machina.

— Я її не відчуваю. Навзаєм за це пояснення, астрогаторе, я віддячу вам тим самим. Людина часто не помічає того, що бачать інші. ҐОД говорив про уніфікацію способів, якими воюють квінтянські супротивники. Вас це теж стосується.

— Не розумію.

— Ви ліквідували існуючий досі спосіб дій, усвідомивши, що парламентаризм слід замінити єдиновладдям. Я не сумніваюсь у чесності ваших намірів, Ви хочете взяти всю відповідальність за подальші дії на себе. Цим самим ви, завдяки ефектові дзеркала, програли квінтянам. Надто жорстокістю прийнятих рішень. Ви хочете відповісти ударом на їхній удар. Оскільки вони найнадійніше захистили свої штаби, ви хочете найдошкульніше вдарити по них. Цим самим — я навмисне вживаю ваші слова — ви підпорядкували дотеперішню структуру стосунків між людьми «Гермеса» структурі стратегії, яку виробляєте.

— Цей вислів належить ҐОДові.

— Тим гірше. № не стверджую, що в дискусії машина перемогла вас. Я стверджую, що вона теж стала дзеркалом, яке побільшує вашу агресивність, спричинену розчаруванням.

На обличчі в Стірґарда вперше відбився подив. Однак він мовчав, і чернець провадив далі:

— Воєнні операції вимагають авторитарних штабів. До того ж нічого нового на планеті не сталося. Але ми не повинні включатись у такі дії.

— Я не думаю про війну з Квінтою. Це інсинуація.

— На жаль, це правда. Війну можна вести і без оголошення, і без застосування цієї назви. Ми прибули сюди не для обміну ударами, а для обміну інформацією. — Я охоче пішов би на такий обмін, але як?

— Це зрозуміло й дитині. Суворе правило військової таємниці на кораблі не дотримується. Я знаю, що в цехах будують сонячний лазер, який має обстріляти планету.

— Не саму планету, а кільце.

— І атмосферу, яка становить життєву частину планети. Соляричний лазер-солазер — як кажуть фізики — можна використати не для руйнування, а для передачі інформації.

— Ми передавали її впродовж не однієї сотні годин, але наслідку ніякого.

— Це справді дивно, що саме я бачу можливість, якої не бачать фахівці разом з премудрою машиною. Сигнали нашого супутника «Посла» вимагали спеціальних Пристроїв для прийому, антен, декодерів… Я не знаюся на радіотехніці, але якщо Квінту охопила війна, то всі тамтешні пристрої, здатні приймати радіосигнали, підлягли мілітаризації. Через те радіосигнали приймають генеральні штаби, а не населення Квінти. Якщо його взагалі було повідомлено про наше прибуття, то тільки в наведений вами спосіб, а саме: брехливий і підступний, щоб ми в очах квінтян стали агресорами. Одне слово, їхніми запеклими ворогами. А ви, командире, самі обернете цю брехню на правду з допомогою солазера.

Стірґард слухав його з подивом — навіть більше, він, здавалось, утрачав недавню категоричну впевненість.

— Я про це не подумав…

— Бо це найпростіше. Ви з ҐОДом піднялися на такий високий рівень рафінованості в теорії ігор, мінімаксу, квантування вирішального простору, людина й машина приготували собі крила такого високого лету, що з нього вже не видно дзеркалець, якими граються діти, пускаючи сонячні зайчики. Таким дзеркальцем для всієї Квінти може бути солазер. Адже він даватиме зблиски, ясніші за сонце, їх побачить кожен, хто підведе голову.

— Отче Араго,—мовив Стірґард, нахилившись до ченця через стіл,— благословенні убогі духом, бо їх жде царство небесне. Ви перемогли мене. Я зазнав поразки, нищівнішої, ніж ҐОД—від нашого пілота… Як ви про це здогадалися?

— Я бавився дзеркальцями, коли був малим хлопцем,— усміхнувся домініканець. — А ҐОД ніколи не був дитиною.

— Як ідея передачі інформації, то це просто чудово,— озвався Накамура. — Але чи зуміють вони нам відповісти, якщо зрозуміють?

Попередня
-= 101 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!