знайди книгу для душі...
- Добре, любий пане Дервіль, ми про це поміркуємо , - відказала пані де Гранльє. - Ернест має бути дуже багатий, щоб така родина, як наша, згодилася породичатися з його матір\'ю. Не забувайте, що мій син незабаром стане герцогом де Гранльє і об\'єднає все добро двох родів де Гранльє. Я хочу, щоб зять не поступався перед ним.
- А ви знаєте , - спитав граф де Борн , - який герб у Ресто? Червоне, поділене начетверо поле з срібною смугою впоперек і чотирма золотими щитами, кожен з чорним хрестом. Дуже старовинний герб.
- Це правда , - сказала віконтеса. - До того ж Камілла може і не бачитися з своєю свекрухою, що порушила девіз на цьому гербі.
Пані де Босеан приймала у себе пані де Ресто , - сказав старий дядько.
- О, тільки на раутах! - відказала віконтеса.
Париж, січень 1830 р.
nanamisama 22.01.2021
Твір досить цікавий,хоча в деяких моментах є багато філософських роздумів і опису
,читаюччи які губиш сенс речення і запутуєшся,але в загальному мені сподобалося
Максим 31.01.2020
Твір починається погано , але пізніше все
налагоджується і твір стає цікавим
Dianka 04.02.2018
Скучный