Слава ЗСУ!

Словом, стало очевидно, що поправка не пройде. Але ми недооцінили наших нардепів. Після довгих дискусій поправка пройшла. І, я так думаю, не тому, що ми з Андрієм такі гарні. В жодному разі. Скоріш за все, Президенту важливо було показати, що він підтримує волонтерів, а значить і народ України в його боротьбі з іноземними загарбниками. Звісно, що не всі нардепи голосували за велінням серця. Однак, нас такі подробиці більше не хвилювали. «Оса» ось-ось має здійнятись в небо.

Але навіть після того, як ливарники зробили заготовки корпусу, а завод її зібрав зі своїми доробками авіаторів, «Оса» злетіла ще не скоро.

11

Пілот

Нас порадували програмісти. Вони створили основну програму «Оси» на основі гри. Ми з хлопцями не були в цьому плані дурними людьми. Рубатись в віртуальні ігри кожен з нас великий спеціаліст. Однак, там було щось забагато заморочок. Основний екран копіював кабіну пілота, але надто вже специфічно. Там була можливість відслідковувати всі камери збоку основного екрану, можна було для зручності будь-яку камеру робити основною. Але це ще півбіди. Ми не знали, що робити з регуляторами висоти та іншими спеціалізованими показниками. А ще там був приціл. Він складався з трьох прицілів: звичайний, орієнтований на термосканери та надзвичайно точний приціл, що дозволяв розрахувати постріл аж до міліметра. А наявної зброї на борту було чотири. Вони відображались вузенькими зеленими лініями, під котрими стояли цифри. Як тут встигати переходити з одних показників на інші, ми, дорослі чоловіки, не знали?

Стало очевидно, що нам потрібен геймер. І ми його знайшли в мережі. В нього був нік «Samson1406». Довго ми шукали його справжнє ім’я, поки шанувальники не поділились посиланням на його акаунт в мережі. Цього разу хлопець виявився моїм тезкою. Йому було дев’ятнадцять. Як і чимало шанувальників цифрового світу, він відсилав до дідька суспільні обов’язки і особливо далеко обов’язки перед державою. Ми з Андрієм вирішили не лякати нашого Самсона відразу і вирішили зробити йому сюрприз. Тим більше, що продовгувате волосся нашого героя робило його чимось схожим на біблійного Самсона.

Крутий геймер жив у Вінниці. Та його знали майже всі, хто любив довго засиджуватись за комп’ютером в інтернет-кафе. Ми з Андрієм пройшлись містом, як бувалі розвідники. Щоб завести розмову з великими і малими дітками, що любили пропадати за комп’ютерними іграми, ми грали з ними в різні ігри, і так, між іншим, цікавились найкрутішим геймером. Хтось про нього знав, хтось не знав. А одна добра дитина нам навіть розказала, де його можна знайти. Ми не хотіли відразу ломитись до нього додому, хотілось з ним поговорити в неформальній обстановці. Хто ж знав, що з ним поговорити практично неможливо.

Наш Самсон підробляв тим, що тестував ігри. Але ви не думайте, що він там тільки те й робив, що грався. Щоб грамотно тестувати ігри, потрібно самому бути знайомим з ІТ. Він міг не просто сказати про недолік, але й обґрунтувати його, також міг висунути свої пропозиції. Коротше, завалили ми з Андрієм Самсону всю його кар’єру.

Ми підійшли до нього, коли він тестував гру. Самсон дивися в монітор і нас зовсім не помічав.

Це ти в нас Samson1406? – поцікавився я.

Я давно не граю, - сказав він. – Бачите? Працюю. Тому, якщо ви щодо ігор, то вибачайте.

д Ми щодо інших ігор, - сказав Андрій. – Ти в армії служив?