Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

162] А не послухає слова мого і не зважить на нього -

163] Розумом хай тоді сам і духом своїм поміркує,

164] Чи пощастить йому, хоч і який він міцний, проти мене

165] Встояти. Й силою я-бо, здається, за нього міцніший,

166] І за народженням перший. Невже не вагається серцем

167] Він і зі мною рівнятись, кого усі інші страшаться?»

168] Мовив він так, і в путь подалась вітронога Іріда

169] Й до Іліона священного з гір полетіла ідейських.

170] Наче той град льодянистий або снігова хуртовина

171] Сипле завійно в диханні ефірянороднім Борея,

172] Із бистроплинню такою ж помчала проворна Іріда

173] До земледержця й промовила так, перед ним зупинившись:

174] «З вістю до тебе, землі потрясатель наш темнокудрий,

175] Я прилетіла сюди від егідодержавного Зевса.

176] Він наказав, щоб негайно війну ти і січу облишив

177] Та повернувся на збори богів або в море священне.

178] А не послухаєш слова його і не зважиш на нього,

179] То він погрожує сам появитися тут і з тобою

180] В битву вступить. Та руки його дужої він тобі радить

181] Все ж уникати, бо й силою він за тебе міцніший,

182] І за народженням перший. Невже не вагаєшся серцем

183] Навіть із тим ти рівнятись, кого усі інші страшаться?»

184] Гнівно у відповідь мовив їй славний землі потрясатель:

185] «Горе! Хоч і могутній, та надто зухвало він мовить!

186] Навіть мене, рівногідного, силою стримати хоче!

187] Троє братів є, що нас породила від Кроноса Рея:

188] Зевс і я, а третій - Аїд, над підземними владар.

189] Все ми на трьох поділили, і кожен дістав, свою частку

190] Жеребкуванням. Дісталось навіки мені в володіння

191] Сивеє море, Аїдові - мороку темна оселя,

192] Зевсові ж небо в ефірі і хмарах дісталось широке.

193] Спільні для нас земля і високий Олімп залишились.

194] Тим-то не житиму я по Зевсовій волі. Спокійно,

195] Хоч і могутній, своєю третиною хай володіє.

196] Силою ж рук не злякає мене він, немов боягуза.

197] Краще своїми суворими хай научає словами

198] Власних синів і дочок своїх, що від нього родились,

199] Слів-бо його хоч-не-хоч, а вони таки слухать повинні!»

200] 1 Відповідаючи, мовила так вітронога Іріда:

201] «Отже, таку ось, землі потрясателю наш темнокудрий,

202] Відповідь Зевсові маю нести непривітну й сувору?

203] Може, ти зміниш її? Поступливі сильнії духом.

204] Знаєш ти й сам, що Ерінії завжди обстоюють старших».

205] 1 В відповідь знов Посейдон тоді мовив, землі потрясатель:

206] «Слушне, богине Ірідо, ти зараз промовила слово.

207] Дуже то добре, як вісник доречну висловлює думку.

208] Але страшний мені серце і душу охоплює смуток,

209] Що рівноправного Зевс і однакій підлеглого долі

210] Так зневажати образливим словом собі дозволяє.

211] Все ж, хоч і гнівом охоплений, нині йому поступлюсь я.

212] Але скажу тобі я і дотримаю цеї погрози, -

213] В разі противно мені і Афіні, що здобич дарує,

214] Всупереч Гері, й Гермесові, ще й владареві Гефесту,

215] Він Іліона високі щадитиме мури й не схоче

216] їх зруйнувати, даруючи силу велику аргеям,

217] Знає хай - виникне з ним ворожнеча у нас невигойна».

218] Мовив це й лави ахейські покинув землі-потрясатель,

219] В море глибоке поринув на жаль для героїв ахейських.

220] До Аполлона почав тоді мовити Зевс громовладний:

221] «Фебе мій любий, піди-но за Ректором мідянозбройним!

222] Он подивись - земледержець, могутній землі потрясатель,

223] В море священне сховавсь, уникаючи грізного гніву

224] Нашого. Всі-бо інакше про битву велику почули б,

225] Навіть підземні боги, що з Кроносом разом домують.

226] Краще, проте, набагато й для мене, й для нього самого

227] Сталось, що перед моїми руками він навіть у гніві

228] Все ж відступив: не без поту-бо справа тоді б закінчилась.

229] В руки візьми торочками оздоблену славну егіду

230] І, потрясаючи нею, полохай героїв ахейських.

231] А про осяйного Гектора сам ти подбай, дальносяжче!

232] Силу велику піднось в його серці, допоки ахеї

233] До кораблів утікать не почнуть і до хвиль Геллеспонту.

234] Ну, а тоді я вже сам і ділом подбаю, і словом,

235] Щоб від трудів бойових відпочили нарешті ахеї».

236] Так він сказав. Аполлон не відмовив непослухом батьку,

237] Швидко з ідейських висот, наче сокіл, злетів легкокрилий,

Попередня
-= 121 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар