Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

630] Силою рук вирішається бій, мудрим словом - нарада.

631] Ніколи тут розмовляти багато, як битися треба!»

632] Мовив це й рушив у бій, з ним подався і муж богорівний.

633] Так наче гомін в міжгір'ях від праці мужів-лісорубів

634] Гулко лунає, і здалеку чути невмовчне відлуння, -

635] Гомін такий же лунав по землі по широкодорожній

636] Від грімотливої міді й щитів шкіряних, міцно кутих,

637] Що аж гули від ударів мечів і списів двоєгострих.

638] А Сарпедона божистого, навіть при всьому старанні,

639] Не упізнати було: так стрілами, кров'ю і пилом

640] Від голови аж до п'ят було його тіло укрите.

641] Вбитого так оточили бійці, як пори весняної

642] Мухи Б оборі з гудінням глухим обліпляють дійниці,

643] Повні по вінця, коли молоко наливають у глеки, -

644] Вбитого так оточили бійці. І Зевс громовладний

645] Не одвертав своїх ясних очей од жорстокого бою.

646] Пильно дививсь на воюючих він, над убивством Патрокла

647] Глибоко в серці своїм розмишляв і думками вагався -

648] Чи хай одразу ж Патрокла на полі жорстокого бою

649] Над Сарпедоном богоподібним осяйливий Гектор

650] Гострою міддю приборкає й зніме з плечей його зброю,

651] Чи багатьом труди бойові хай Патрокл іще збільшить.

652] От що, розмисливши так, він визнав тоді за найкраще:

653] Щоб найвірніший товариш Ахілла, сина Пелея,

654] Військо троян на чолі із Гектором мідянозбройним

655] Знову до міста погнав, багатьом одібравши й дихання.

656] Гектору передусім він пройняв малодушністю серце.

657] Скочив на повіз і кинувсь тікать він, подавши троянам

658] Гасло до втечі, - пізнав терези-бо він Зевса священні.

659] Не залишились в бою і лікіяни мужні, тікати

660] Враз почали, владаря свого враженим в серце уздрівши

661] Серед громади убитих: багато-бо воїв круг нього

662] Тут полягло, як почав оцю зваду страшенну Кроніон.

663] Зразу ж ахеї з плечей Сарпедона стягнули блискучу

664] Мідяну зброю, - до кораблів однести глибодонних

665] Товаришам її дав Менойтів син нездоланний.

666] До Аполлона звернувся й сказав тоді Зевс хмаровладний:

667] «Винеси, Фебе мій любий, з-під стріл і списів Сарпедона,

668] Від почорнілої крові очисть його тіло й, віднісши

669] Аж до ріки, старанно обмий в течії струменистій,

670] Маззю натри амброзійною, в шати окутай нетлінні.

671] Потім узяти його вожаям доручи бистролетним,

672] Снові і Смерті, близнятам, нехай віднесуть його тіло

673] В рідні простори лікійські, до свого багатого люду, -

674] Там його друзі й брати поховають, насиплють могильний

675] Пагорб з надгробком, як це на пошану померлим належить».

676] Так він сказав. Аполлон не відмовив непослухом батьку,

677] Швидко з ідейських висот у січу спустився жахливу,

678] Виніс з-під стріл і списів Сарпедона божистого тіло

679] Аж до ріки, в течії струменистій обмивши старанно;

680] Маззю натер амброзійною, в шати окутав нетлінні.

681] Потім узяти його доручив вожаям бистролетним,

682] Снові і Смерті, близнятам, щоб ті віднесли його тіло

683] В рідні простори лікійські, до свого багатого люду.

684] Автомедонта із кіньми Патрокл тим*іасом гукнувши,

685] Гнати троян і лікіян почав у сліпому шаленстві.

686] О нерозумний! Стерігся б він так, як Пелід йому радив,

687] Був би загибелі злої уникнув і чорної смерті.

688] Дужча, проте, від людської є воля великого Зевса.

689] Він настрашить і хороброго й легко звитяги позбавить -

690] Навіть тоді, коли сам перед тим спонукав його битись.

691] Дух бойовий збудив він і зараз у грудях Патрокла.

692] Хто ж то був перший, Патрокле, і хто був останній, із кого

693] Зброю ти зняв, як на смерть і тебе прирекли вже богове?

694] Першим Адреста убив, тоді - Автоноя, Ехекла,

695] Потім - Періма, Мегада, Епістора ще й Меланіппа,

696] А після того - Еласа і Мулія разом з Пілартом,

697] їх повбивав він. А інші про втечу лиш думали кожен.

698] Високобрамну Трою здолали б руками Патрокла

699] Взяти ахейські сини, - так бився він списом завзято, -

700] Коб не стояв тоді Феб-Аполлон на збудованій гарно

701] Вежі - на згубу йому, а троянам готуючи поміч,

702] Тричі-бо той поривався на виступ високого муру,

703] Тричі відтіль Аполлон відкидав запального Патрокла,

704] В щит сяйний щоразу нетлінною б'ючи рукою.

705] А як вчетверте він кинувся знову, на бога подібний,

Попередня
-= 137 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар