Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

Ідоменей всіх до Кріту довіз із свого товариства,

Що заціліли в боях, - з них нікого не викрало море.

А про Атріда й самі ви чували, хоч одаль живете,

Як він вернувсь, як Егіст лиху йому згубу підстроїв.

195] Правда, ганебної той покути зазнав незабаром.

Як воно добре, коли, загинувши, муж залишає

Сина! Помстився-бо він на підступному батькоубивці,

Злому Егісті, що вбив славетного батька у нього.

Друже мій любий, я бачу, ти й рослий удавсь, і вродливий.

200] Будь же відважний, щоб доброї слави в потомках набути».

Відповідаючи, мовив на це Телемах тямовитий:

«Несторе, сину Нелеїв, велика ахеїв пошано!

Так, він помстився на нім по заслузі, й широко ахеї

Славу його рознесуть, щоб знали й потомки майбутні.

О, якби силою тою богове й мене наділили,

Щоб за зухвалість болючу я міг женихам відплатити, -

Кривди-бо їх і знущання занадто уже допікають!

Щастя такого, проте, нам боги не судили послати -

Батьку моєму й мені, - і доводиться тільки терпіти».

210] Нестор, їздець староденний, у відповідь мовив до нього:

«Друже, якщо вже про це нагадав ти й розмову провадиш, -

Чув я, багато в твій дім женихів учащає незваних

Задля твоєї матусі і кривду тобі учиняють.

Отже, скажи, добровільно ти зносиш оце чи до тебе

215] Ставляться люди вороже, керовані голосом божим?

Хто зна, можливо, ще прийде за їхні насильства помститись

Батько твій сам чи всі, із ним разом зібравшись, ахеї.

О, якби так полюбила й тебе ясноока Афіна,

Як Одіссеєм славетним дбайливо вона піклувалась

220] В краї троянськім, де стільки, ахеї, ми горя зазнали, -

Я-бо не бачив, щоб смертного мужа боги так любили,

Як Одіссеєві явно сприяла Паллада Афіна, -

Зволила б так і тебе любити вона й піклуватись.

То не було б уже в них і згадки про те женихання».

225] Відповідаючи, мовив на це Телемах тямовитий:

«Старче, не думаю я, що це слово справдитися може.

Надто багато сказав ти, аж дивно мені! І надії

В мене нема, щоб те сталось, хоч би і боги так бажали!»

В відповідь мовить йому ясноока богиня Афіна:

230] «Що за слова, Телемах, ти пустив крізь зубів огорожу?

Легко і здалеку бог порятує людину, як схоче.

Краще волів би й багато я стерпіти горя тяжкого,

Тільки б вернутись додому й побачити день повороту,

Ніж, повернувшись, загибель спіткати при вогнищі ріднім,

235] Як Агамемнон, дружини й Егіста підступністю вбитий.

Навіть боги від однаково всім неминучої смерті

Й любого їм врятувать не могли б, коли доля нещадна

В повен зріст покладе його смерті в обійми скорботні».

Відповідаючи, мовив на це Телемах тямовитий:

240] «Менторе, як нам не гірко, облишмо про це говорити.

Не повернутись додому ніколи йому, бо безсмертні

Смерть йому й чорної Керн обійми давно присудили.

Нині про інше хотів би розвідати я й розпитати

Нестора, - від багатьох справедливіший він і мудріший;

245] Трьом поколінням людським він, кажуть, владар був незмінний.

Глянути тільки на нього - мені він безсмертним здається.

Несторе, сину Нелеїв, скажи-бо усю мені правду,

Як Агамемнон Атрід загинув широкодержавний?

Де Менелай був? Яку для Атріда загибель придумав

250] Хитрий Егіст, що убити здолав він сильнішого мужа?

Може, не в Аргосі був Менелай тоді, десь заблукавши

Поміж чужими людьми, а той і відваживсь на вбивство?»

Нестор, їздець староденний, у відповідь мовив до нього:

«Зараз, дитя моє любе, всю правду тобі розповім я,

2м Сталося все саме так, як і ти вже собі уявляєш.

Справді, якби, повернувшись із Трої, Егіста живого

В братовім домі Атрід Менелай захопив русокудрий,

То не насипали б пагорб могильний тоді над померлим, -

Птахи і пси розтерзали б далеко за містом у полі

Кинуте тіло його, і ніхто б із ахеянок навіть

Смерті його не оплакав, - страшне-бо замислив він діло:

В час, коли ми за троянські твердині змагались завзято,

В Аргосі, кіньми багатому, він преспокійно ховався

Й чаром облесливих слів Агамемнона зводив дружину.

Спершу, проте, Клітемнестра пресвітла ніяк не давала

Згоди на справу негідну, була вона в помислах чиста.

Був біля неї співець, що йому, вирушаючи в Трою,

Син Атрея свою доручив доглядати дружину.

Згодом, коли її воля богів спонукала скоритись,

270] Висланий був той од неї співець аж на острів пустинний,

Попередня
-= 234 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.


Останній коментар

Лана 17:14:38

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар