Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

^ Голову нею закрив і обличчя прекрасне сховав в ній, -

Сором-бо перед феаками сльози було проливати.

А як кінчав свою пісню співець божественний, то, сльози

Витерши, стягував знов Одіссей з голови ту керею,

Й, келих дводонний узявши, богам узливання творив він.

90] А як ізнову співати аед починав на прохання

Знатних феаків, що мали від співу його насолоду,

Знову тоді Одіссей, з головою укрившися, плакав.

Так удавалось од інших йому свої сльози ховати,

Тільки один Алкіной догадався й таки їх помітив,

9- Бо біля нього сидів і чув його тяжкі зітхання.

До веслолюбних феаків одразу ж тоді він озвався:

«Слухайте, люду вожді і правителі всі феакійські!

Вдосталь ми наші серця вдовольнили як ситним обідом,

Так і формінги звучанням, що з учтою завжди супутня.

100] Вийдімо звідси тепер, щоб участь узяти в змаганнях

Різних, - нехай, до своєї рідні повернувшись, розкаже

Гість наш удома, наскільки отут переважимо інших

Ми у бою навкулачки, в стрибанні, борні й перегонах».

Так він сказав і пішов уперед, а за ним і всі інші.

105] Зразу й окличник формінгу дзвінку на кілок дерев'яний

Зверху повісив, узяв Демодока за руку й з покоїв

Вивів на стежку ту саму, якою усі подалися

Знатні феаки, що ігри й змагання хотіли дивитись.

Вийшли на площу вони, а за ними слідом величезний

''" Сунувся натовп. Спинилися там юнаки благородні.

Першими вийшли тоді Акроней, Окіал з Елатреєм,

Потім Навтей і Прімней, а тоді Еретмей з Анхіалом,

Далі Понтей і Прорей і Анабесіней із Фтооном

Та Амфіал, Полінея шановного син Тектоніда;

''¦ Вийшов іще Евріал, Навболід, на Арея подібний,

Людоубивцю, - на зріст і на вроду був самий найкращий

Він із усіх юнаків феакійських по Лаодаманті.

Вийшли нарешті і троє синів Алкіноя самого -

Лаодамант, і Галій, і з ним Клітоней богорівний.

Дух мені в грудях укоханих ти схвилював надзвичайно,

Мовлячи так непристойно. Не неук-бо я і в змаганнях,

180] Як говорив ти, а завжди, здається мені, серед перших

Був я на них, поки юність в руках моїх дужих буяла.

Нині ж я в горі й нещасті, - багато-бо я перетерпів

Від ворогів на війні і від лютої хвилі на морі.

Все ж я і так, стільки лиха зазнавши, вступаю в змагання.

185] В'їдливе слово твоє, роз'ятрив мене ним ти до краю!»

Так він промовив і прямо в одежі за диск, набагато

Більший, вхопився, товстіший і тяжчий, ніж той, що феаки

Ним між собою звичайно змагалися в дискометанні,

І, розмахнувшись, його він дужою кинув рукою, -

190] Камінь той аж задзвенів. До землі мимоволі присіли,

Лет його вчувши дзвонистий, славетні мужі мореплавці,

Довговеслі феаки. Могутньою пущений п'ястю,

Перелетів він усі їх познаки. У вигляді мужа

Місце падіння Афіна сама позначила й сказала:

195] «Навіть сліпий одрізнив би напомацки знак твій, чужинче,

Не замішався, не впав з усіма-бо він іншими вкупі,

А від усіх попереду. Пишайся, ти виграв змагання!

Далі чи врівень з тобою ніхто із феаків не кине».

Мовила так, і незламний зрадів Одіссей богосвітлий,

200] Рад, що на зборах знайшовся товариш, до нього прихильний,

З легшим він серцем тоді до феаків озвався й промовив:

«Киньте до знаку мого, юнаки! І зразу ж за вами

Кину я знов - чи так само, чи навіть, надіюся, й далі.

Спробуйте, вийдіть і в інших ви іграх зі мною змагатись,

205] В чому хто серцем бажає, бо надто ж мене роздражнили.

В гонах, в борні чи в бою навкулачки - ні з ким із феаків

Я не відмовлюсь боротися, крім лише Лаодаманта.

Гість-бо я в нього, а хто ж із господарем б'ється гостинним?

Дурень хіба чи нікчема якийсь викликав би змагатись

210] Саме того, хто виявив щиру до нього гостинність

Поміж чужими людьми, - собі лише цим він пошкодить.

Інших же я не відкину й змагатися не відмовляюсь, -

Виступить я проти кожного згоден і сили помірять.

Тож на змаганнях, відомих мужам, я не зле почуваюсь, -

215] Вмію поводитись я і з добре обточеним луком,

Перший улучу стрілою у постать намічену навіть

Серед загону ворожого, хоч би і ближче до нього

Товариші націлялись численні і влучно стріляли.

Перемагав мене лиш Філоктет, коли біля Трої

220] Всі ми, ахейські мужі, у стрілянні із лука змагались.

Що ж до всіх інших, то, певен я, кращих від мене немає

Попередня
-= 265 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар