Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

Я дорогим його зву, хоч немає його і понині».

В відповідь мовив незламний йому Одіссей богосвітлий:

«Друже мій, все заперечуєш ти й говорити не хочеш

150] Про поворот його, серце зневір'ям наповнене в тебе.

Я вже не просто кажу тобі, клятву я дати готовий,

Що Одіссей таки має вернутись. За звістку приємну

Зразу ж, як тільки сюди він повернеться й прийде додому,

Ти одягнеш мене в плащ із хітоном - прекрасне одіння.

155] Хоч і в великій нужді, раніш не візьму я нічого, -

Так же, як брама Аідова, той ненависний для мене,

Хто, на свої посилаючись злидні, плете небилиці.

Свідком хай Зевс мені буде найперше, і стіл цей гостинний,

І Одіссеєве вогнище це, що до нього прийшов я, -

160] Збудеться справді усе воно так, як тобі оце мовлю.

Отже, повернеться знов Одіссей ще цього ж таки року.

Місяць один тільки зникне у небі, а другий настане,

Вернеться він додому й на кожному з тих він помститься,

Хто зневажає дружину його і пресвітлого сина».

165] В відповідь ти йому так, свинопасе Евмею, промовив:

«Старче мій, ні нагороди тобі за ці вісті не дам я,

Ні Одіссей вже додому не вернеться. Отже, спокійно

Пий, і почнімо про інше розмову, про це ж мені більше

Вже не нагадуй, бо серце у грудях моїх від печалі

170] Ниє, коли про господаря доброго хтось нагадає.

Годі нам клятви давать, Одіссей же нехай би додому

Швидше вертався, як всі ми бажаємо - я, Пенелопа,

Старець Лаерт та юний іще Телемах боговидий.

За Одіссеєвим сином журюся я зараз невтішно,

175] За Телемахом. Цей паросток ніжний богове зростили,

Думав я, буде між інших мужів анітрохи не гірший

Він від коханого батька і вродою, й постаттю гожий.

Та замутив йому мислі, такі рівноважні раніше,

Хтось із богів чи людей - він вісті про батька збирати

180] В Пілос священний подавсь. Женихи ж йому знатні тим часом

Засідку десь по дорозі додому готують, щоб знищить

Рід на Ітаці з ім'ям Аркесія, рівного богу.

Тільки облишмо про це - чи попався він в засідку, може,

Чи ухитрився втекти, і Кроніон простяг над ним руку.

185] Краще тепер розкажи про свої мені, старче, пригоди.

Щиро й одверто усю розкажи мені правду, щоб знав я,

Хто ти і звідки. З якого ти міста і роду якого?

Як ти прибув, на якім кораблі? Яку до Ітаки

Путь із тобою пройшли мореплавці? І що то за люди?

190] Ти ж бо не пішки, гадаю, до нашого краю дістався».

Відповідаючи, мовив тоді Одіссей велемудрий:

«Зараз одверто і щиро всю правду тобі розповім я.

Навіть коли б на весь час ми з тобою наїдків придбали

Й досить напоїв солодких і, сидячи тут у хатині,

195] Учти справляли безжурно, на інших роботу лишивши,

Все ж нелегко й тоді мені протягом цілого року

Розповідать до кінця про усі мої муки душевні,

Що довелося зазнати безсмертних богів повелінням.

Гордий я тим, що родом з просторого Криту походжу,

200] Син я багатого мужа. Синів іще й інших багато

В нашому домі зросло й народилось у нього від жінки

Шлюбної. Мати ж моя була лиш наложниця, батьком

Куплена, та шанував мене врівні з законними дітьми

Кастор, що сином Гілаковим був, і гордий вести я

205] Рід свій від нього. На Криті його шанували, як бога,

І за багатство, й за щастя, й за славних синів благородних.

Кери смертельні й по нього прийшли і в оселю Аїда

Перенесли його. Діти його гордовиті відразу ж

Поміж собою усе поділили майно жеребками,

210] Тільки мені дуже мало дали та будинок лишили.

Взяв я дружину, проте, із чужого заможного роду -

За доброчинність мою: не був ні на розум я вбогим,

Ні боягузом у битвах. Тепер уже все це минуло.

Та й на стерню ти, гадаю, поглянувши, можеш пізнати

115] Колос. Зазнав-бо донині я надто багато нещастя.

Силу богове Арей і Афіна мені дарували

Й мужню відвагу. Скільки разів я з загоном добірних

Боїв у засідках був, ворогам готувавши загибель!

Думка про смерть мені серця відважного все ж не смутила.

220] Першим я кидався в бій і кожного між ворогами,

Хто мені швидкістю ніг поступавсь, досягав своїм списом.

Був я такий у боях. Ні домашньої, ні польової

Не полюбляв я роботи, що множить добробут родини.

Любими завжди для мене були кораблі многовеслі,

225] Стріли разючі, списи мідногострі й бої з ворогами -

Речі страшні, що для інших жахливими завжди здавались;

Попередня
-= 307 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар