Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

Всі вони купою, наче та риба, що з сивого моря

385] Густопетельною сіттю рибалки на берег затоки

Виволікають, і, прагнучи в хвилю морську повернутись,

Купами мусить вона на піску прибережнім валятись,

Сонце ж промінням палючим життя в неї геть відбирає, -

Так женихи там один на одному звалом валялись.

390] До Телемаха промовив тоді Одіссей велемудрий:

«Йди, Телемаху, і няню поклич-но сюди Евріклею,

Треба їй слово сказати, що виникло в серці у мене».

Мовив він так, Телемах же, послухавши любого батька,

В двері постукав ту ж мить і няню гукнув Евріклею:

395] «Встань-но мерщій, бабуню старенька, наглядачко вірна

Над усією жіночою челяддю в нашому домі!

Вийди-но, батько мій кличе тебе, щось має сказати».

Так він промовив, у неї ж безкрилим лишилося слово.

Двері вона відчинила з покоїв, збудованих зручно,

400] Й вийшла із них, Телемах же повів її вслід за собою.

От Одіссея знаходить вона серед трупів убитих;

Кров'ю і брудом забризканий, був він до лева подібний,

Що поживився волом запряжним, його в полі загризши:

Груди у нього і паща - з одного і з другого боку -

405] Все закривавлене так, що й глянути страшно на нього.

Так Одіссей у крові замастив свої руки і ноги.

Трупи угледівши мертві й потоки пролитої крові,

Мало не скрикнула няня, велике побачивши діло,

Та Одіссей її стримав, її перебив поривання

410] І, промовляючи, з словом до неї звернувся крилатим:

«Тільки душею, бабуню, радій, але стримайсь од крику.

Тож не годиться над трупами вбитих мужів похвалятись.

Воля богів та вчинки лихі їх на смерть засудили.

Не шанували нікого вони із людей земнородних,

415] Хто б не зайшов до них - злидень який чи людина статечна.

От за зухвалість таку і спіткала їх доля ганебна.

Ти ж про жінок, що в домі слугують, мені розкажи-но,

Хто з них мене зневажав і яка поміж ними безвинна».

В відповідь мовить тоді йому няня, стара Евріклея:

420] «Отже, дитино моя, всю правду тобі розкажу я.

В нас п'ятдесят є челядниць - жінок, що постійно слугують

В домі твоєму, роботи усякої ми їх навчили -

Вовну чесати й виконувать іншу невольничу працю.

Є дванадцять між ними, що стали на шлях безсоромний -

425] Ані мене не шанують, ні навіть саму Пенелопу.

А Телемах лиш недавно підріс, і мати йому ще

Не дозволяє давати служебним жінкам розпорядок.

Дай-но піду я наверх, до покоїв світлистих, звістити

Все твоїй жінці, що сон якесь божество їй наслало».

430] Відповідаючи, мовив тоді Одіссей велемудрий:

«Ні, ти її не буди. А скажи, щоб до мене з'явились

Ті із челядниць, які безсоромні творили безчинства».

Так він промовив, старенька ж, не гаючись, вийшла з кімнати

Переказать це жінкам і спуститися вниз їм звеліти.

435] Сам тоді він Телемаха, і чередника, й свинопаса

Тут же до себе гукнув і слово їм мовив крилате:

«Трупи виносьте оці, покличте й жінок на підмогу.

Потім крісла чудові й обідні столи хай служниці

Дочиста змиють водою й ніздрястими губками витруть.

440] Потім, коли уже лад наведете ви в цілому домі,

Виведіть тих челядинок з покоїв, збудованих кріпко,

І поміж круглою кліттю і муром міцним, що круг двору,

їх довголезими геть порубайте мечами, і душі

Повиривайте із них, щоб забули діла Афродіти,

445] Як з женихами служили їй, потай із ними єднавшись».

Так він сказав, і жінки безсоромні ввійшли усі разом,

Жалібно виючи з страху, рясні проливаючи сльози.

От почали вони трупи убитих виносити спершу

І під ворітьми складать в обгородженім міцно подвір'ї

450] Тісно один біля одного. Сам Одіссей підганяв їх

І розпорядок давав - мимоволі прийшлося виносить.

Потім крісла чудові й обідні столи ті служниці

Дочиста змили водою й ніздрястими губками стерли.

А Телемах, свинопас і пастух, що корів випасає,

455] Скреблами бруд із долівки у домі, збудованім міцно,

Геть вискрібали, жінки ж забирали й виносили сміття.

Потім, коли уже лад навели вони в цілому домі,

Вивели тих челядинок з покоїв, збудованих кріпко,

І поміж круглою кліттю і муром міцним, що круг двору,

460] В закут загнали вузький, відкіля не було як тікати.

Тут Телемах тямовитий озвався до них і промовив:

«Ні, не буду я чистою смертю життя позбавляти

Тих, що й мені на голову стільки ганьби виливали,

Попередня
-= 362 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар