Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

260. Злоіліон - тобто лихої пам'яті Іліон, з яким пов'язано багато сумних спогадів.

337-338. Рідкісне у Гомера випадкове римування.

408-409. Гра слів - одворотний був досі та Одіссей - відтворення відповідної гри слів оригіналу. (Див. також І. 61 - 62.)

428-466. Епізод ловів на Парнасі навіть за глибокої давнини був не у всіх списках «Одіссеї». Так, Платон знає цей епізод, а Арі-стотель («Поетика», VIII) хвалить Гомера за те, що той не все описував, що трапилось з його героєм, наприклад, як було поранено його на Парнасі.

467-475. Сцену впізнання Одіссея старою нянею високо цінували з найдавніших часів, починаючи з Ціцерона, Діонісія галікар-наського та ін.

473. Доторкнутись до підборіддя співбесідника було у греків ознакою любові та ніжного прохання.

[535]

563-567. Гра слів оригіналу, яка дуже захоплювала стародавніх греків і римлян (Платон, Горацій, Вергілій).

573. Сокири одна за одною вряд устромлялись лезами в землю так, щоб обухи утворювали пряму лінію і стріла могла пройти через вушка всіх дванадцяти сокир.

ПІСНЯ ДВАДЦЯТА

63. «Нехай би страшна мене буря схопила...» - Так само Єлена («Іліада», VI. 345) висловлювала жаль, що вихор не вхопив та не втопив її в морі ще в день її народження. Несподіване зникнення людини приписували вихорові, який відносить її на острів щасливих.

64. Пітьма й туман, що вкривають на заході гирло ріки Океану, - тобто шлях до А'іду, царства смерті.

66. Дочок Пандарея, що вкрав золотого пса з критського храму Зевса, - Аедону (див. XIX. 518), Клеотеру і Метопу - за батьків злочин Зевс покарав наглою смертю в квітучому віці.

113-114. Грім з безхмарного неба був віщим знаком. З цим не в'яжеться згадка про хмару в рядку 104, мабуть, вставленому пізніше.

156. «...для всіх-бо тут свято сьогодні...» - свято початку місяця на честь Аполлона (див. також XX. 276 - 277).

187. На суходолі Одіссей мав пасовиська і стада (див. XIV. 100 - 107).

210. Край кефаленський - прилегла до Ітаки частина суходолу та сусідніх островів («Сама, й Дуліхій, і Закінт, лісами густими укритий». - IX. 24).

242-243. «...ліворуч злетів перед ними високолетний орел...» - Птах, що з'являється в небі з лівого боку, вважався поганою прикметою.

299-300. Ктесіпп «...вхопив... з корзини ногу волячу...» - В хлібні кошики (див. XX. 254-255) за гомерівських часів м'яса не клали, - місце для нього було на «блискучих» столах, які спеціально мили губками перед кожним обідом (див. І. 111-112, або XXII. 438-439), та й м'ясо на стіл подавалось тільки філейне, отже, наведений епізод, мабуть, належить до вставок.

301-302. «...усміхнувся... глузливо» - в ориг. «сардонічно» (сар-доніон). Сардонічний сміх - в'їдливий, ущипливий, злобно-насмішкуватий. Античні коментатори (можливо, за народною етимологією)

[536]

пов'язували цей вислів з назвою острова Сардинії, де росла дуже гірка трава, що спотворювала риси обличчя в гірку «сардонічну» усмішку. Відомо, проте, що гомерівські греки про Сардинію ще не знали, отже, вислів цей - пізнішого походження.

ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРША

7. «Ключ дуже гарний...» - явний анахронізм, адже в гомерівську епоху ні замків, ні ключів не знали (див. прим, до І. 441).

120-122. Сокири були поставлені в прокопаному для них рівчаку - очевидно, на подвір'ї, перед домом, а не в самому домі, де щільно втрамбована долівка цього не дозволяла зробити.

145. Обов'язком ворожбита при жертвах було ворожити по нутрощах жертовних тварин, а також доглядати за узливанням з кратери, в якій змішували вино з водою.

148-153. Стародавні греки ставились до своїх жерців без особливої пошани: Леод сидить не на почесному місці за столом, а в лівому кутку біля кратери з розбавленим вином, Антіной одверто глузує з нього, натякаючи на його неробочі руки, які й сам Гомер називає «незвичними та ніжними».

295, 303. Кентаври (напівлюди-напівконі), сп'янівши на весіллі Пірітоя, владаря міфічних лапітів, накинулись на їхніх жінок, - у кривавій бійці, яка виникла з цього приводу, кентаври зазнали поразки.

395. «Чи не сточили ще рога...» - На кінцях лука, для більшої пружності, греки приробляли коров'ячі або інші роги, до яких прикріплялась тятива.

Попередня
-= 388 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар