«Арго» - корабель, на якому аргонавти на чолі з Ясоном їздили в Колхіду по золоте руно. - XII. 70.
Аргос - за гомерівських часів - Арголіда, область на Пелопоннесі, а пізніше й головне місто Арголіди; Аргосом називали також увесь Пелопоннес, що північно-східною його частиною, з головним містом Мікенами, володів Агамемнон, а рештою - Діомед. - І. 344; III. 251 та ін.; IV. 99, 562, 816 та ін.; XV. 80, 224 та ін.; XVIII. 246.
Аргос пеласгічний - Фессалійська рівнина біля річки Пенея, володіння Ахілла. - XXIV. 37.
Аргос (проворний) - ім'я собаки Одіссея. - XVII. 291, 300, 326.
Арей (Арес) - син Зевса й Гери, грізний бог війни. - VIII. 115, 267, 309, 517 та ін.; XI. 537; XIV. 216; XVI. 269; XX. 50.
Арет - син Нестора. - III. 414, 440; XVI. 395; XVIII. 413.
[544]
Арета - дочка Рексенора, племінниця і дружина Алкіноя. - VII. 54, 141, 231, 335; VIII. 423 та ін.; XI. 335; XIII. 57 та ін.
Аретуса - джерело на острові Ітаці. - XIII. 408.
Аріадна - дочка критського володаря Міноса. Давши Тесеєві провідну нитку, вона допомогла йому вибратися з лабіринту, де він убив страховище Мінотавра, і втекла разом з ним, але Тесей покинув її на острові Наксосі; тут вона стала жрицею і дружиною Діоніса й загинула від стріли Артеміди. В «Одіссеї» (XI. 321) Артеміда вбиває Аріадну з волі самого Діоніса.
Арібант - сідонянин, дочка якого викрала юного Евмея. - XV. 426.
Аркесій - батько Лаерта. - XIV. 182; XVI. 118.
Арктос - сузір'я Великої Ведмедиці (або Віз) і Малої. (Див. прим, до V. 272-275).
Арней - див. Ір.
Артакійські джерела - криниці в країні лестригонів. - X. 107.
Артеміда - дочка Зевса й Лето, сестра Аполлона, богиня-мис-ливиця, вважалась також богинею рослинності і родючості, пізніше стала богинею Місяця й ототожнювалася з Селеною. Озброєна луком із стрілами, так само як і її брат Аполлон.
Асоп - річка в південній Беотії та північно-східній Аттіці, а також бог цієї річки, батько Антіопи. - XI. 260.
Астеріда - невеличкий острів у протоці між Ітакою й Самою. - IV. 846.
Асфаліон - служник Менелая. - IV. 216.
Атлант - титан, брат Прометея, батько німфи Каліпсо. За гомерівським міфом, підтримує стовпи, що підпирають небосхил, за іншими - тримає небо на своїх плечах. Місце його перебування - крайній захід, звідси й назва Атлантичного океану і гірського пасма в північній Африці (Атлас). - І. 52; VII. 245.
Атрей - батько Атрідів. - IV. 462, 543; XI. 438.
Атріди (сини Атрея) - Агамемнон і Менелай. - III. 136; V. 307; XVII. 104; XIX. 183; XXIV. 35. (Див. прим, до І. 35.)
Афідант - вигаданий батько Одіссея, син Поліпемона. - XXIV. 305.
Афіна - Зевсова донька, богиня наук, мистецтва і ремесла, переможної війни і мирного процвітання, покровителька Аттіки й Афін; [545] весь час допомагала Одіссеєві в його блуканнях; згадується майже у всіх піснях «Одіссеї». Див. також Паллада Афіна.
Афіни - головне місто Аттіки, священне місто богині Афіни, з найдавніших часів основний центр її культу, з VI ст. до н. ери - центр грецької культури класичної епохи.
Афродіта - богиня краси й кохання; за однією міфічною версією - вийшла з морської піни і вперше ступила на землю на острові Кіпрі (звідси її епітет - Кіпріда), за другою - дочка Зевса й Діони. За Гомером - дружина Гефеста, за іншими міфами - дружина Арея. Мати юного бога кохання Ерота, має ще ім'я Кітереї - від місця її культу на острові Кітери.
Ахеї - одне з найдавніших грецьких племен, що, прийшовши з півночі, завоювали корінне плем'я пелазгів і змішалися з ними. В Го-мера це (так само як назви «аргеї» або «данаї») - назва греків взагалі, - зустрічається багато разів майже у всіх піснях поеми.
Ахерон - річка в підземному царстві мертвих, через яку тіні померлих переправляються в Аїд. Назва взята від річки Ахеронта в Епірі, яка швидко біжить у темних ущелинах. - X. 513.
Ахілл, або Ахіллес - син фессалійського владаря Пелея і морської богині Фетіди, внук Еака, головний герой «Іліади». Щоб Ахіл-лові не могла пошкодити ніяка зброя, Фетіда ще немовлям викупала його у водах Стіксу, держачи сина за п'ятку, якої таким чином не торкнулась чудодійна вода. Після багатьох подвигів під Троєю Ахілл все ж був убитий стрілою Паріса, яку Аполлон спрямував у єдине вразливе місце на тілі Ахілла - п'яту (звідси вислів - «ахіллесова п'ята»). - III. 106 та ін.; IV. 5; VIII. 75; XI. 467, 546 та ін.; XXIV. 15, 72 та ін.
Слава ЗСУ!
