Еглада - загальна назва Греції; зокрема - місто і край у володіннях Пелея. - XI. 496; північна частина Греції - у протилежність Аргосу. - І. 344; IV. 726, 816; XV. 80.
Ельпенор - один із супутників Одіссея. - X. 552; XI. 51; XII. 10.
Еніпей - річка в Фессалії і бог тієї річки, коханець владарівни Тіро. - XI. 238.
Еол - бог вітрів. - X. 2, 36 та ін.; XI. 237; XXIII. 314.
Еолія - казковий плавучий острів Еола. - X. 1, 55.
Еос - уособлене світання, розоперста сестра Геліоса - Сонця, і Селени - Місяця; нібито виїжджала на небо на безсмертних конях - Лампі й Фаетоні - і окроплювала землю росою. Мати чотирьох вітрів, від неї та Атрея народилось також багато зірок. - II. 1; III. 404, 491; IV. 188, 306 та ін.; V. 1, 228 та ін.; VI. 48; VIII. 1; IX. 76, 151, 306, 436 та ін.; X. 144, 541; XI. 375; XII. З, 142, 316; XIII. 18, 94; XIV. 502; XV. 56, 250 та ін.; XVI. 368; XVII. 1, 497; XVIII. 318; XIX. 50, 319, 428; XX. 91; XXIII. 241 та ін.
Епей - ахейський герой, будівник троянського коня. - VIII. 492; XI. 523; див. також прим, до IV. 272.
Епеї - давньогрецьке плем'я, що жило в північній частині Елі-ди. - XIII. 275.
Еперіт - одне з вигаданих імен Одіссея. - XXIV. 306.
[552]
Епікаста - мати і дружина Едіпа (в Софокла - Йокаста). - XI. 271.
Ереб- найтемніша частина Аїду, царства мертвих. - X. 528; XI. 36, 564; XII. 81; XX. 356.
Еремби - одне з африканських племен. - IV. 84.
Еретмей - один із феаків при дворі Алкіноя. - VIII. 112.
Ерехтей - син Геї - Землі, вихованець Афіни, родоначальник афінян. -VII. 81.
Ерімант - гора в північній Аркади". - VI. 103.
Еріннії- богині кривавої помсти за пролиту людиною кров; Гомер називає то одну, то кілька ерінній; з ними ототожнювали римських фурій. В переносному розумінні фурія - дуже лиха жінка. - II. 135; XI. 280; XV. 234; XVII. 475; XX. 78.
Еріфіла - дружина Афіарая, що зрадила його за подароване їй намисто. - XI. 326.
Есон - син Кретея і Тіро, батько аргонавта Ясона. - XI. 259.
Етеокрити - основні жителі острова Крита. - XIX. 176.
Етеон - управитель в домі Менелая. - IV. 22 та ін.; XV. 95.
Етолійці - жителі Етолії, країни в середній Греції. - XIV. 379.
Етон - вигадане ім'я, яким називає себе Одіссей перед Пенело-пою. -XIX. 183.
Ефіальт - велетень, син Посейдона, брат велетня Ота. - XI. 308.
Ефіопи - дослівно - обпалені сонцем, міфічний народ, улюблений богами; жив на обох краях світу - на сході й заході - біля самої ріки Океану. - І. 22; IV. 84; V. 282 та ін.
Ефіра - місто в Феспротії. - І. 259; II. 328.
Ехалія - місто в середній Греції. - VIII. 224.
Ехеней - старійшина феакійський, радник Алкіноя. - VII. 155; XI. 342.
Ехет - один із стародавніх богів смерті, жорстокий людоїд, що калічив кожного прибулого і навіть осліпив власну дочку Метопу; його ім'ям лякали дітей і дорослих. - XVIII. 85, 116; XXI. 308.
Ехефрон - син Нестора. - III. 413, 439.
Єгипет - а) країна в Африці. - III. 300; IV. 83, 126, 228, 351 та ін.; XIV. 247 та ін.; XVII. 426 та ін.; б) ріка Ніл. - IV. 477 та ін.; XIV. 257; XVII. 427.
[553]
Єлена - героїня давньогрецького епосу, дочка Зевса і Леди, дружина Менелая. Викрадення Єлени Парісом, який повіз її в Трою, спричинилося до виникнення Троянської війни. - IV. 12, 121, 234 та ін.; XIV. 68; XV. 58, 100 та ін.; XVII. 118; XXII, 227; XXIII. 218.
Закінт - острів в Іонійському морі на південь від Сами й Ітаки, недалеко від берегів Еліди. - І. 246; IX. 24; XVI. 123, 250; XIX. 131.
Зевс - верховний бог, батько і володар усіх грецьких богів, син Кроноса і Реї, тому його часто називали Кронідом; бог неба, грому й блискавки. Ім'я Зевса з різними епітетами зустрічається багато разів у всіх піснях «Одіссеї».
Зет - син Зевса й Антіопи, що разом із своїм братом Амфіоном заснував місто Фіви. - XI. 262; XIX. 522.
Слава ЗСУ!
