Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

173] Він допоможе також і самому собі, якщо вийде

174] Цілий із жаху війни, із цієї жахливої битви».

175] Так він сказав, і кожен з них, свій жеребок позначивши,

176] Кинув його у шолом Агамемнона, сина Атрея.

177] Вої ж тоді, до богів здіймаючи руки, молились.

178] Так не один говорив, поглядаючи в небо широке:

179] «Зевсе, наш батьку! Бантові хай чи сину Тідея

180] Випаде, чи пишнозлотних Мікен владареві самому!»

181] Так говорили вони, а Нестор, їздець староденний,

182] Взяв жеребки й потрусив у шоломі, й, як всі того прагли,

183] Випав Бантові жереб. Окличник проніс його колом,

184] Справа йдучи по зібранню, й показував славним ахеям.

185] Але ніхто за свого не признав його, кожен зрікався.

186] Врешті до того дійшов він, по зборах проходячи колом,

187] Чий був значок на отім жеребку, - д' осяйного Банта.

188] Руку простяг він до нього, наблизившись, дав йому жереб.

189] Глянувши, той упізнав жеребок свій і з радісним серцем

190] Кинув під ноги на землю його і, озвавшись, промовив:

191] «Друзі, це мій жеребок, і сам я всім серцем радію,

192] Гектора-бо подолать богосвітлого я сподіваюсь.

193] Ви ж, поки я свою бойову налягатиму зброю,

194] До владаря помоліться, могутнього Зевса Кроніда,

195] Тільки безмовно, про себе, щоб вас не почули трояни.

196] Можна і вголос, проте, бо чого б це ми мали боятись!

197] Хто б не хотів мене силою змусить чи вмінням лукавим,

198] Не приневолить, однак, відступить, - не таким недолугим

199] На Саламіні-бо я, сподіваюсь, родився і виріс!»

200] Мовив він так, і вони помолились до Зевса Кроніда.

201] Так не один говорив, поглядаючи в небо широке:

202] «Зевсе, наш батьку, що з Іди владариш, великий, преславний,

203] Дай перемогу Бантові й слави окрий його сяйвом!

204] А коли Ректора любиш і дбаєш також і про нього,

205] То подаруй їм обом і силу однакову й славу!»

206] Мовили так, а Бант у мідь одягався блискучу.

207] А, бойовий обладунок на тіло увесь одягнувши,

208] Рушив на ворога він, як виходить Арей велетенський,

209] В бій ідучи поміж воїв, яких підбиває Кроніон

210] До ворожнечі у злобі взаємній, що душу з'їдає.

211] Так і Еант велетенський ішов тоді, захист ахеїв,

212] Грізним лицем усміхався, а знизу міцними ногами

213] Кроки широкі робив, довготінним стрясаючи списом,

214] Спостерігаючи це, душею раділи аргеї.

215] Трепет троян обійняв, і дрож їм пробіг по суглобах,

216] Навіть у Ректора в грудях сильніше забилося серце.

217] Та не міг вже ніяк він назад одступить і укритись

218] В лавах троянських, бо сам же його викликав він до бою.

219] Близько Еант підійшов, мов муром, надійно прикрившись

220] Мідним щитом семишкірним, що Тіхій зробив для героя,

221] Кращий поміж лимарями, а мав він у Гілі оселю.

222] З шкур од сімох бугаїв годованих злагодив щит він

223] Ясноблискучий, і восьмий ще шар був із міді на ньому.

224] Груди щитом цим закривши, Еант тоді, син Теламона,

225] Став перед Гектором близько й, йому похваляючись, мовив:

226] «Гекторе, нині, коли ми один проти одного вийшли,

227] Знатимеш ясно, чи є між данаїв ще інші герої,

228] Окрім Ахілла, мужів переборця із лев'ячим серцем.

229] Біля своїх крутобоких човнів мореплавних лежить він,

230] На Агамемнона гнівом палаючи, пастиря люду.

231] Є ще між нами такі, що здатні з тобою зустрітись,

232] Навіть багато ще є. Починай же борню і змагання!»

233] В відповідь Гектор великий сказав йому шоломосяйний:

234] «Теламоніде Еанте божистий, володарю люду!

235] Годі зі мною тобі як з дитям розмовляти безсилим

236] Або з жоною, що в ділі воєннім не тямить нічого.

237] Добре на битвах-бо знаюся я і на мужоубивствах,

238] Знаюся, як у бою повертати направо й наліво

239] Щит сухошкірий та в січі кривавій із нй*м виступати;

240] Знаю, як з повозом кінним у вир бойовий уриватись,

241] Знаю, як танець Арея вести у бою рукопашнім.

242] Та на такого, як ти, крадькома нападати не хочу,

243] Підступом діючи, - тільки одверто, аби лише вдало!»

244] Мовивши так і метнувши свого довготінного списа,

245] Влучив Бантові він у страшний його щит семишкірний,

246] В мідну поверхню, що шаром ще восьмим лежала на ньому.

247] Шість шкуратяних шарів пронизав у нім спис непоборний,

248] В сьомому шарі застряг. Розмахнувшись тоді, в свою чергу,

Попередня
-= 55 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар