Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Іліада. Одіссея

161] Близько від наших човнів, і лиш простір вузенький між нами?»

162] Мовив він так, і від сну Діомед тої ж миті прокинувсь

163] І, до старого звертаючись, слово промовив крилате:

164] «Ну ж і завзятий ти, старче! Спочинку не знаєш ніколи!

165] Чи не знайшлось би чимало й молодших від тебе ахеїв,

166] Що обійшли б увесь табір і нишком од сну побудили

167] Наших державців. Та надто вже ти непохитний, мій старче!»

168] Знову до нього озвавсь тоді Нестор, їздець староденний:

169] «Слушно усе це сказав ти, мій друже, й цілком справедливо.

170] Є-бо у мене сини бездоганні, багато я маю

171] Воїв одважних - знайшлось би кому полководців скликати.

172] Але занадто велике нещастя спіткало ахеїв.

173] Нині на гострому лезі меча їх тримається доля, -

174] Злої загибелі чи порятунку чекати ахеям.

175] Але ж іди та Еанта швидкого і сина Філея

176] Сам розбуди - ти ж молодший, - якщо вже мене так жалієш».

177] Мовивши так, на плечі накинув з рудого він лева

178] Шкуру, що п'ят досягала, і списа узяв у правицю.

179] Встав він, і зразу ж пішов, і привів, розбудивши, державців.

180] От позбирались вони й опинилися серед сторожі,

181] Та не заснулих начальників тої сторожі застали, -

182] В повнім озброєнні всі на місцях недріманно сиділи.

183] Так наче пси неспокійно овець стережуть у кошарі,

184] Дикого звіра безстрашного вчувши, що крадеться лісом

185] З нетрів гірських до отари, та гамір тривоги здіймають

186] Серед собак і людей, і сон од усіх одбігає, -

187] Так же дрімота з повік і сон нездоланний одбігли

188] В тих, що на варті були тої ночі страшної: невпинно

189] В пітьму вдивлялись вони, чи не йдуть по рівнині трояни.

190] Дуже зрадів, їх побачивши, старець, і став бадьорити,

191] І, до сторожі звертаючись, слово промовив крилате:

192] «Так стережіть, мої діти кохані, звабливому Снові

193] Не піддавайтесь! Не даймо троянам із цього радіти!»

194] Так він промовив і рів перейшов, а за ним поспішили

195] Вслід і аргеїв вожді, що закликав він їх на нараду.

196] Був серед них Меріон і Нестора син благородний

197] Теж був, - на спільну нараду самі їх вожді запросили.

198] Через глибокий той рів перейшовши, вони посідали

199] В чистому полі, де від полеглих було іще вільне

200] Місце; відтіль-бо назад повернув неподоланий Гектор,

201] Сіючи згубу аргеям, аж поки їх ніч не покрила.

202] Там посідали вони й почали між собою розмову.

203] Перший почав тоді мовити Нестор, їздець староденний:

204] «Друзі, невже поміж вами немає відважного духом,

205] Хто б до зухвалих троян наважився нишком пробратись

206] В стан їх, щоб між ворогів захопити когось наодинці

207] Або розмову підслухать яку серед воїв троянських, -

208] Що замишляють вони, чи тут залишатися й далі

209] Мають біля кораблів недалеко, чи всі незабаром

210] В місто вернутись збираються, воїв здолавши ахейських?

211] Міг би розвідати це він, і потім до нас повернутись

212] Цілий, здоровий, і мав би по всім піднебессі велику

213] Славу в людей, ще й коштовні одержав би він подарунки.

214] Кожен з державців, що владу на цих кораблях обіймають,

215] Подарував би вівцю йому чорну з маленьким ягнятком

216] При материнському вим'ї, - скарбів цьому рівних немає.

217] Бажаним гостем він буде на учтах і бесідах наших».

218] Мовив він так, і мовчки те слухали всі нерухомо.

219] Врешті до них обізвався тоді Діомед гучномовний:

220] «Несторе, серце відважне і дух мій мене спонукає

221] В табір таємно пройти до троян зловорожих, що звідси

222] Так недалеко. Але якби й інший пішов хто зі мною,

223] Певності більше було б і відваги у кожного в серці.

224] Вдвох коли разом ідуть, то хтось із них перший намислить

225] Щось корисніше, коли ж він самотній, то, що б не намислив,

226] Думкою він повільніший, і всі його заміри слабші».

227] Мовив він так, і багато хто хтів би піти з Діомедом.

228] Хтіли обидва Еанти, ці віддані слуги Арея,

229] Хтів Меріон, дуже хтів того Несторів син благородний,

230] Хтів Менелай, син Атрея, загостреним списом славетний,

231] Хтів Одіссей, у нещастях незламний, пройти у троянський

232] Табір: він завжди-бо серцем до дій поривавсь дерзновенних.

233] Врешті озвався тоді володар мужів Агамемнон:

234] «О Діомеде Тідіде, для серця мого найлюбіший!

Попередня
-= 78 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар