Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > ІНДАСТРІЗ

В мить кинувши лист паперу до решти аркушів, чоловік вивільнив іншу руку і, більш вдало вийнявши цигарку з рота, заходився струшувати попіл зі своїх стегон.

Я продовжував стояти біля дверей попри те, що з іншого боку від цього чоловіка біля стола знаходилася дерев’яна табуретка, ніжки якої металевими кутиками були прикріпленні до підлоги.

Обтрусившись, уважно оглянувши від грудей до ніг свій одяг та кілька разів здмухнувши рештки бруду, чоловік нарешті загасив недопалок в металевій попільничці прямокутної форми. З того як він буквально розчавлював його пальцями об металевий край було зрозуміло, що попільничка теж прикріплена до столу.

• Фамілія, імя, отчество… год рождєнія… місце… - все так само, не піднімаючи до мене погляду, а навпаки, втупившись кудись ліворуч від себе в стіну, буденною за́вченістю і з наголосом на кожному словосполученні незнайомий чоловік поставив один за одним ряд запитань щодо моїх анкетних даних.

Я відчував, що знову спалахую гнівом. Такий початок аж ніяк не обіцяв швидкого вирішення моїх проблем, а продовжувати залишати своє нове керівництво без повідомлення про своє прибуття в Індастріз я більше не мав жодного бажання.

Підкреслено вдавано та намагаючись зберігати самовладання я звернувся у відповідь:

• Я перепрошую, - почав я, - а не могли б ви спочатку представитися? А ще, якщо ваша ласка, - пояснити, на якій підставі мене сюди доставили?

Незнайомець ніби пробудився від якогось тяжкого сну і нарешті звернув погляд на мене. Це були якісь хворобливі почервонілі очі колір яких було марно визначити. Загальний погляд виражав і здивування і, ніби, переляк. Якусь мить чоловік просто дивився мені в очі, можливо намагаючись збагнути: що я з себе представляю. Потім його погляд ніби пройшов повз мене, розфокусувався і став «скляним». Чоловік нахилився тулубом праворуч і з лівої кишені штанів дістав м’яку червону пачку сигарет Bond Street. Витягнувши звідти дещо приплюснуту і ледь зігнуту цигарку він спрямував її до рота, тоді як вже інша рука потягнулась до неї з вогником від запаленої одноразової запальнички cricket.

Зробивши подвійну глибоку затяжку чоловік вийняв цигарку з рота і задерши обличчя до гори через складені буквою «о» губи випустив густий струмінь диму до стелі, де вже й так все було наче в імлі. Знову поглянувши на мене і все ще утримуючи напівпорожню пачку цигарок в руці він простягнув її в моєму напрямку, мовляв: пригощайся. При цьому погляд його в цей час здавався і розгублений і навіть дещо доброзичливий.

Я заперечливо похитав головою. Тоді він заховав цигарки назад і таким же безмовним жестом запропонував мені сісти за стіл навпроти нього. Я зробив кілька кроків до табуретки, хоча радше я б залишався біля дверей. Очевидно кімната якщо і мала якусь вентиляцію, то в будь-якому випадку не була розрахована на таке паління. Очі різало несамовито, а десь у горлі і особливо у ніздрях, навіть не дивлячись на мимовільне сповільнення дихання, відчувалась пекуча гіркота.

Чоловік і сам кривився від такого куріння і між частими затяжками дивився на довжину цигарки, що залишалась. Паралельно він знову якось безпорадно став порпатись між аркушами в папці, проте помітивши, що я намагаюсь роздивитись її вміст, швидко закрив прямо переді мною. Та для себе я зробив висновок, що документів з друкованим текстом і мокрими печатками там не було і нічого крім декількох списаних від руки аркушів формату А4 папка не містила.

Попередня
-= 32 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!