Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > ІНДАСТРІЗ

• Отже, Сергій Леонідович, - почав цей чоловік, - мене звуть Ігнатенко Руслан Богданович. Я старший слідчий відділення. Ось, веду вашу справу.

• Можна поцікавитись, в чому мене звинувачують?

• Ну, Сергій Леонідович, - відповів Ігнатенко розводячи руками і поринаючи в багатозначну паузу, - вас поки ще ні в чому не звинувачують. Ви, так би мовити, у нас підозрюваний. Але на вас тут, - похлопав долонею по папці, - чимало всього.

• Даруйте, Руслане Богдановичу, але це якась маячня і нісенітниця. Мене звинувачували у якихось вбивствах, потім…

• Вибачте, Сергій Леонідович, - якось улесливо (небезпечно улесливо!) перебив Ігнатенко, - але вам добре відомо про які саме вбивства йде мова. Чи не так? – пильно поглянув у очі, - Знаєте, давайте без викрутасів! Хочте вірте, хочте ні, але я хочу вам допомогти.

• Допомогти? І як саме? – здивувався я.

• А все дуже просто, Сергій Леонідович. Мені потрібне лише ваше сприяння, от і все. І зауважте, це ж у ваших же інтересах.

• Я вас слухаю, - відповів я, склавши руки на колінах і демонструючи поступливу готовність слухати і «сприяти».

Ігнатенко, здавалось, сприйняв за належне мою поведінку не помітивши крупинки іронії, яка все ж була присутня в моїх словах. Самої дрібки іронії, бо, незважаючи на недовіру до слідчого, я мав визнати, що його слова мене зацікавили.

Він знову зробив паузу якось по-змовницьки поглядаючи на мене.

• Курите?

• Ні.

• Дозволите?

• Ви в себе…

Ця ситуація викликала відчуття дежавю, а особливо, коли я побачив в руках слідчого м’яту пачку сигарет Bond Street. Проте вікно позаду нього було прочинене і дим частково витягувало назовні.

• Якщо бути відвертим, - почав він, - то наші хлопці добряче напарта́чили. Знаєте, особисто я не вірю, що ви когось там вбивали. Я відразу хочу попередити, що це лише моя особиста, так би мовити, приватна думка. І вона не має нічого спільного з баченням мого керівництва. Але… Багато чого в цій справі дійсно не складається. І покази свідків плутані і самі свідки… З «пальцями» ж знову… Та найбільше те, що вогнепальні поранення не співпадають з вилученим у вас пістолетом…

• Тобто?

• Вогнепальні поранення на тілах загиблих заподіяні автоматними кулями калібру 5,45 та пістолетними 7,62, тоді як з вашого Макара…

• Вибачте, але в мене нічого не вилучали.

Слідчий зробив чергову багатозначну паузу і обхопивши обома руками сидіння стільця, на якому сидів, та ледь підвівшись, присунув його до столу. При цьому в якусь мить він стикнувся грудями з ребром столу і з-під поли його піджака щось важко грюкнуло об стіл. Залишаючись незворушним він правою рукою поверх піджака щось поправив у себе під пахвою зліва і поклавши обидві руки на стіл продовжив:

• Сергій Леонідович, ви пам’ятаєте, за що вас затримали?

• Як я розумію, за безглузді звинувачення у вбивствах.

• Якщо відкинути вашу особисту і суто суб’єктивну оцінку, то так, - вас взяли за вбивства. Звертаю увагу - фактично по гарячих слідах. Ви знаєте скільки вам світить за це? Довічне! Довічне, Сергій Леонідович, розумієте?!! І це ще, дякувати, що у нас мораторій…

Попередня
-= 63 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!