Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Кінець Вічності

Харлан не поспішав. Відсік буде порожній ще 156 хвилин. Щоправда, просторово-часова інструкція дозволяла йому використати тільки 110 хвилин, а решта — 46 хвилин — була звичайним сорокапроцентним «запасом». «Запас» давався на випадок крайньої потреби, і Технікам не рекомендувалося використовувати його. «Пожирачі запасів» недовго залишалися Спеціалістами.

А втім, Харлан мав намір використати не більше двох хвилин із ста десяти дозволених інструкцією.

Насаджений на зап’ясток генератор Поля окутував Харлана невидимим серпанком біочасу (це була своєрідна еманація Вічності) і в такий спосіб захищав його від будь-яких наслідків Зміни Реальності. Харлан ступив крок уперед, до стінки, зняв з полиці невеличку коробку і обережно переставив її на заздалегідь підготовлене місце на нижній полиці.

Зробивши своє діло, він повернувся у Вічність. Для нього це було так само просто, як увійти до кімнати через двері. Якби хтось із Часів’ян спостерігав його в цю мить, йому здалося б, що Харлан несподівано зник.

Невеличка коробка лежала тепер на новому місці. Вона не одразу відіграє свою роль у світовій історії. Мине кілька годин, і чоловіча рука простягнеться по неї, але не знайде її на місці. Півгодини буде згаяно на розшуки, а тим часом зникне силове поле й механікові машинного відсіку урветься терпець. Пойнятий гнівом, він прийме рішення, від якого утримався б у попередній Реальності. І як наслідок — важлива зустріч не відбудеться; чоловік, що мав померти, проживе ще один рік; другий — той, котрий повинен був жити, навпаки, помре дочасно.

Ця ланцюгова реакція поширюватиметься далі й далі й досягне своєї найвищої точки в 2481-му через двадцять п’ять Сторіч після Акту Впливу. Потім інтенсивність Зміни Реальності спаде. Теоретики стверджують, що вона ніколи не дорівнюватиме нулю, але вже через п’ятдесят Сторіч її не можна буде помітити навіть за найпильніших Спостережень.

Зрозуміло, що жодна людина в Часі ніколи не довідається про будь-яку Зміну Реальності. В таких випадках мозок людини, її пам’ять змінюється так само, як і матеріальні об’єкти, й тільки Вічні незворушно, мовби з іншого світу, стежать за перемінами.


Соціолог Вой пильно вдивлявся в голубий екран, де ще недавно вирувало напружене життя космічного порту. Він лише краєм ока глянув на Харлана, коли той увійшов, і пробурмотів кілька слів, які, очевидно, мали означати привітання.

Над космічним портом немов промчав ураган. Померкло світло; колишні грандіозні споруди скидалися на жалюгідні руїни. Від космічного корабля залишився іржавий кістяк. Людей ніде не було видно.

Харлан дозволив собі на мить усміхнутися самими куточками уст. То була чудова МБР — Максимальна Бажана Реакція. І відбулася одразу. Хоча Зміна не конче мала відбутися негайно після Акту Впливу. Коли розрахунки, що передують Акту Впливу, були не досить точні, доводилося чекати Зміни (за біологічним часом) цілі години, а то й дні. І тільки після того як зводилися до нуля всі ступені свободи, виникала нова Реальність. Коли ж залишалась бодай найменша ймовірність протидії, Зміна не відбувалася.

Харлан пишався тим, що коли він сам розраховував МНЗ, коли він сам, власними руками здійснював Акт Впливу, то ступені свободи вичерпувались одразу і Зміна наставала негайно.

— Чудовий був космопорт, — сумно промовив Вой.

Ця фраза боляче шпигнула Харлана; йому здалося, що вона принижує ефект його роботи.

— А мені його не шкода, — сказав він. — Як на мене, то космічні подорожі слід було б узагалі викреслити з реальності.

— Ви так вважаєте?

— А яка з них користь? Захоплення космосом ніколи не тривало більше тисячі, ну, хай двох тисяч років. Потім людям це набридає. Вони повертаються на Землю, а колонії на інших планетах вимирають. Минає п’ять чи там сорок або п’ятдесят тисячоріч, і все починається спочатку, щоб знову так само безславно закінчитися. Марна трата сил.

— А ви філософ, — сухо промовив Вой.

Харлан почервонів. «Який сенс із ним розмовляти? Всі вони однакові», — подумав він і, щоб змінити тему розмови, сердито буркнув:

— Що там чути від Розраховувача?

— А що ви маєте на увазі?

— Чи не час поцікавитися, як у нього справи? Повинен же бути хоч якийсь поступ.

По обличчю Соціолога промайнула тінь осуду.

— Ходімо зі мною. Ви його самі побачите, — сказав він.


Табличка на дверях кабінету повідомляла, що ім’я Розраховувача — Нерон Ферук. Воно вразило Харлана своєю схожістю з іменами двох середземноморських правителів, що жили за часів Первісної епохи (щотижневі заняття з Купером помітно поглибили Харланові знання в галузі Первісної історії).

Попередня
-= 25 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!