Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Кінець Вічності

— Отже, ви взяли на себе обов’язок перевірити минулі Реальності Сторіччя?

— Як Спостерігач, я мав перевірити всі факти, пов’язані з цим Сторіччям.

Цією відповіддю він загнав Фінджі у глухий кут, оскільки перевірка зазначених фактів була правом і обов’язком Харлана. І Фінджі мусив про це знати. Кожне Сторіччя періодично потрясали Зміни Реальності. Навіть найретельніші Спостереження час від часу потребували перевірки. Існувало непохитне правило: тримати кожне Сторіччя Вічності під постійним контролем. І справжній Спостерігач повинен був не тільки збирати факти про сучасну Реальність, а й співвідносити їх із фактами минулих Реальностей.

Для Харлана стало очевидно, що таке зондування його поглядів викликане не тільки самою неприязню до. нього з боку Фінджі; за цим крилося щось іще. Обчислювач ставився до нього явно вороже.

Трохи згодом Фінджі несподівано зайшов до невеличкого Харланового кабінету і заявив:

— Ваші звіти справили чудове враження на Раду Часів.

— Дякую вам, — промимрив Харлан після короткої паузи.

— Усі зійшлися на тому, що ви виявили неабияку проникливість.

— Стараюся.

Наступне запитання Фінджі було зовсім несподіване.

— Вам коли-небудь доводилося зустрічатись із Старшим Обчислювачем Твіселом?

— З Обчислювачем Твіселом? — Харлан зробив круглі очі. — Ні, сер. А чому ви запитуєте?

— Здається, він особливо зацікавився вашими звітами.

Фінджі надув свої щоки-пампушки й змінив тему розмови.

— Мені здається, у вас свій погляд на історію.

Спокуса була надто велика. В ньому боролася обережність із професійним гонором, і зрештою останній переміг.

— Я вивчав Первісну історію, сер.

— Первісну історію? В школі?

— Не зовсім так. Скоріш за власним бажанням, самостійно. Це моє хобі. Знайомишся з нею і, здається, ніби вона застигла в нерухомості. Її не можна розглядати, як Сторіччя Вічності, що безперервно змінюються.

Заговоривши про свій улюблений предмет, Харлан пожвавішав.

— Це однаково, що взяти фільмокнигу й уважно роздивлятися кадра за кадром. Ми побачимо чимало деталей, які пропустили б, коли б стрічка рухалася із нормальною швидкістю. Гадаю, знання Первісної історії неабияк допомагають мені в роботі.

Фінджі широко розкрив очі, здивовано подивився на Харлана й вийшов, не сказавши жодного слова.

Потім він ще не раз заводив розмову про Первісну історію і з незворушним виразом на своєму пухкому обличчі вислуховував стримані Харланові коментарі.

Харлан не знав, чи шкодувати йому, що відбуваються такі розмови, чи сприймати їх, як іще один крок до підвищення по службі.

Він почав схилятися до першої думки після того як, зустрівшися з ним одного разу в коридорі «А», Фінджі запитав так, щоб чули всі, хто був поблизу:

— Скажіть мені, Харлане, чого у вас така кисла фізіономія? Ви коли-небудь хоч раз у житті посміхнулися?

Харлан з гіркотою подумав, що Фінджі ненавидить його. А сам відтоді пройнявся до Фінджі відразою.


Три місяці Харлан ретельно збирав відомості про 482-е Сторіччя, обсмоктав його до кісточок, і коли Фінджі несподівано викликав його до себе, він не здивувався. Харлан давно вже чекав нового призначення. Його остаточні висновки були готові ще кілька днів тому. У 482-му виявляли палке бажання збільшити експорт тканин із целюлози в Сторіччя, позбавлені лісів, такі як, наприклад, 1174-е, одначе категорично відмовлялися від зустрічної пропозиції постачати їм натомість копчену рибу. Харлан склав довгий перелік таких питань і всіх їх уважно проаналізував.

Прихопивши з собою проект висновків, Харлан пішов на прийом до Фінджі. Але про 482-е Сторіччя той і не згадував. Фінджі відрекомендував Харлана маленькому зморщеному чоловічкові з рідким сивим волоссям і постійно усміхненим обличчям гнома. Та усмішка виражала то занепокоєння, то добродушність, але ніколи не полишала карликового обличчя. Між двома жовтими від тютюну пальцями була затиснена запалена сигарета.

Харлан уперше в житті бачив сигарету; коли б не це, він більше уваги приділив би чоловічкові, аніж запаленому циліндрикові, і слова Фінджі не були б для нього такою несподіванкою.

— Старший Обчислювачу Твісел, перед вами Спостерігач Ендрю Харлан.

Спантеличений погляд Харлана метнувся із сигарети на обличчя чоловічка.

— Здрастуйте, — сказав пискливим голосом Твісел. — Отже, ви і є той самий юнак, що пише такі чудові звіти?

Харланові відібрало мову. Лабан Твісел був міф, жива легенда. Таких людей, як він, годилося б упізнавати з першого погляду. Твісел був найвидатніша людина Вічності, інакше кажучи, — найзнаменитіший серед живих Вічних. Він був голова Ради Часів. Він розробив більше Змін Реальностей, ніж будь-хто інший за всю історію Вічності. Він був… Він зробив…

Попередня
-= 8 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!