Слава ЗСУ!

— Присягаюся, капітане, цього знати я не можу. Наші клієнти під’їжджають просто до своїх ангарів і беруть із собою, кого хочуть. Документи перевіряють митники в аеропорту призначення.
Фаш подивився на годинник, а тоді на літаки, що вишикувалися перед терміналом.
— Якщо вони прямують до Біггін-хілл, то за скільки часу приземляться?
Диспетчер переглянув свої записи.
— Це короткий політ. Його літак має приземлитися... близько шостої тридцять. Тобто за п’ятнадцять хвилин.
Фаш спохмурнів і звернувся до одного зі своїх агентів.
— Зафрахтуйте мені літак. Я лечу до Лондона. І зв’яжіть мене з місцевою поліцією в Кенті. Не з британською службою безпеки. Я не хочу галасу. З місцевою поліцією. Скажіть їм, нехай дозволять літакові Тібінґа приземлитися. А тоді хай його оточать. І нікого без мене не випускають.
Розділ 74
— Ти щось притихла, — сказав Ленґдон, дивлячись на Софі, що сиділа навпроти.
— Просто втомилась, — відповіла вона. — Та ще цей вірш. Не знаю.
Ленґдон почувався так само. Монотонне гудіння двигунів і легке похитування літака заколисувало. У голові й досі стугонів біль — утому місці, куди його вдарив монах. Тібінґ іще не повернувся із заднього салону, і Ленґдон вирішив скористатися тим, що вони із Софі самі, і розповісти їй дещо, що засіло йому в голові.
— Здається, я знаю, чому твій дідусь надумав нас звести. Він, мабуть, хотів, щоб я тобі дещо пояснив.
— А що, історія Святого Ґрааля і Марії Магдалини — це ще не все?
Ленґдон завагався, не знаючи, з чого почати.
— Розрив між вами... Те, через що ти десять років з ним не розмовляла. Думаю, він сподівався, що я зможу тобі пояснити, в чому тут річ.
Софі нервувалася.
— Але ж я тобі не розповідала, що між нами сталося.
Ленґдон уважно подивився на неї.
— Ти випадково побачила якийсь сексуальний ритуал. Так чи ні?
Софі відсахнулась.
— Звідки ти знаєш?
— Софі, ти сказала, ніби бачила щось таке, що переконало тебе, що твій дідусь належить до таємного товариства. І те, що ти побачила, настільки тебе вразило, що ти перестала з ним спілкуватися. Я достатньо знаю про таємні товариства. Не треба бути да Вінчі, аби здогадатися, що саме ти побачила.
Софі здивовано дивилась на нього.
—? Це було навесні? — допитувався Ленґдон. — Близько рівнодення? У середині березня?
Софі відвернулась до вікна.
— В університеті якраз розпочались весняні канікули. Я приїхала на кілька днів раніше, ніж обіцяла.
— Не хочеш розповісти, як це було?
— Не маю бажання. — Вона різко обернулась до Ленґдона, в очах у неї блищали сльози. — Сама не знаю, що я бачила.
— Там були і чоловіки, і жінки?
Якусь мить вона вагалась, тоді кивнула.
— Одягнені в біле й чорне?
Вона витерла очі і знову кивнула, наче трохи заспокоївшись.
— Жінки були в білих легких сукнях... і в позолочених туфлях. Вони тримали золоті кулі. Чоловіки мали на собі чорні туніки і чорні черевики.
Ленґдон намагався приховати хвилювання — він насилу вірив власним вухам. Софі Неве мимоволі стала очевидицею священного обряду двотисячолітньої давності.
— Маски? — запитав він рівним голосом. — Вони мали однакові маски?
— Так, усі. Жінки — білі, чоловіки — чорні.
Ленґдон читав про цей обряд і розумів його містичне значення.
— Цей ритуал називається Хіерос гамос, — тихо мовив він. — Йому понад дві тисячі років. Єгипетські жерці і жриці виконували його систематично — так ушановували репродуктивну здатність жінки. — Він нахилився до Софі і додав: — Але якщо ти стала очевидицею Хіерос гамос, нічого про це не знаючи і не розуміючи його значення, то уявляю, як це тебе вжахнуло.
Софі не відповіла.
— Хіерос гамос, — вів далі Ленґдон, — по-грецьки означає «священний шлюб».
— Те, що я бачила, не було шлюбним обрядом.
— Шлюб — тобто єднання, Софі.
— Як, у сексі?
— Ні.
— Ні? — Вона запитально подивилась на нього своїми оливковими очима)
Ленґдон завагався.
— Ну, може, й так... у певному сенсі... але не в сучасному розумінні.
Можливо, те, що бачила Софі, скидалося на сексуальний ритуал, але насправді Хіерос гамос не має нічого спільного з еротикою, пояснив Ленґдон. Це духовний акт. У давнину статеве єднання уважали актом, через який чоловік і жінка пізнають Бога. Наші предки вірили, що чоловік залишається духовно недосконалим, доки фізично не пізнає священної жіночності. Фізичне єднання з жінкою було єдиним способом для чоловіка досягнути духовної повноти і набути гносису — знання божественного. Від часів Ісіди секс уважався для чоловіка єдиним Містком між землею і небом.
— Кохаючись із жінкою, — сказав Ленґдон, — чоловік досягав такої миті, коли свідомість його покидала, і він бачив Бога.
Софі дивилась недовірливо.
— Оргазм як молитва?
Ленґдон лише знизав плечима, хоч, по суті, Софі мала рацію. Мовою фізіології, у мить оргазму в чоловіка на якусь частку се