Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Координати чудес

Супутники мовчали. Відтак Бруксайд бовкнув:

— Так, сер, уважаю! Ми уважно вивчили контракт. Замовлялася планета типу 34Вс4 з деякими модифікаціями. Саме це ми й збудували. Звичайно, тут лише закуток планети. Та все ж…

— Та все ж я бачу, що ви натворили, і можу дати відповідну оцінку, — урвав його Моделі.  — Оріне! Який обігрівач ви сюди всунули?


— Сонце типу 05, сер, — відповів Орін.  — Якраз укладається в тепловий баланс.

— Ще б пак! Укладається! Та ви затямте, що на планету існує ще й кошторис. Якщо ми не вкладемося в нього, то звідки взятися прибуткові. А система опалення коштує найдорожче.

— Це ми пам’ятаємо, сер, — сказав Бруксайд.  — Нам зовсім не хотілося в однопланетну систему ставити сонце типу 05. Але технічні умови теплофікації та опромінення…

— Ви хоч чогось навчилися від мене? — закричав Моделі.  — Цей тип зірки — справжнє марнотратство. Гей, ви! — він підкликав робітників.  — Зніміть.

Робітники спішно поставили складану драбину. Один підтримував, а другий розсував, подовжуючи її в десять, у сто, в мільйон разів. Ще два робітники в міру розсування бігли по ній догори.

— Обережно там знімайте! — гукнув Моделі.  — Не забудьте про рукавиці! Та штука гаряча!

Робітники на вершечку драбини відчепили сонце, згорнули його в рулон і засунули у футляр із написом: «Світило. НЕ КАНТУВАТИ!». Кришка закрилась, і настала пітьма.

— Має тут хто-небудь голову на плечах? — поцікавився Моделі.  — Хай йому біс! Хай буде світло!

Як і мало бути, — стало світло.

— О-кей! — сказав Моделі.  — Це сонце 05 — здати на склад. На такий об’єкт вистачить зірки Г-13.

— Але ж, сер, — знервовано зауважив Орін, — у ній бракує тепла.

— Знаю. Ось тут і покажіть творчий підхід! Підсуньте зірку ближче, і тепла вистачить.

— Так, сер, вистачить, — втрутився Бруксайд.  — Але відстань замала для безпечного розсіювання радіації. Вони можуть винищити майбутнє населення планети.

— Ви що? Хочете сказати, що мої зірки Г-13 не відповідають вимогам техніки безпеки? — дуже повільно і з притиском запитав Моделі.

— Та ні, я не мав на увазі саме це, — поспішив Орін.  — Я хотів сказати, що вони можуть стати небезпечними, як і будь-що інше у Всесвіті, коли не вдатися до відповідних застережних заходів.

— Ну, це вже ближче до суті, — погодився Моделі.

— В даному випадку, — почав пояснювати Бруксайд, — для повної безпеки необхідно, щоб мешканці планети носили свинцевий одяг вагою десь із п’ятдесят фунтів. Та оскільки середня вага представників цієї цивілізації лише вісім фунтів, то це неможливо.

— То вже їхній клопіт, — заперечно махнув рукою Моделі.  — Не нам учити їх жити. Чи ж я маю відповідати, коли хтось заб’є пальчик об камінь, який я покладу на цій планеті? Крім того, їм не конче носити свинцеві скафандри. Вони можуть купити — за окрему плату, звичайно, — мій сонячний екран, що цілком відфільтровує шкідливий спектр радіації.

Обидва помічники розгублено посміхнулися. Орін сказав несміливо:

— Боюся, сер, що ця цивілізація не з заможних. Вони навряд чи зможуть дозволити собі сонячний екран.

— Ну і що? Як не тепер, то згодом, — сказав Моделі.  — Крім того, радіація не вбиває ж одразу. Навіть при ній середня тривалість життя 9,3 року. Для будь-кого досить.

— Так, сер, — понуро погодились обидва інженери.

— Далі, — мовив Моделі, — яка висота цих гір?

— В середньому 6000 футів над рівнем моря, — відповів Бруксайд.

— Принаймні 3000 футів зайвих, — сказав Моделі, — Ви що, гадаєте, гори на вербі ростуть? Вкоротити і вершини здати на склад!

Бруксайд витяг записника і занотував розпорядження. Моделі й далі походжав, дивився і хмурився.

— Скільки мають жити дерева?

— Вісімсот років, сер. Це модифікована порода яблодуба. Дає плоди, затінок, горіхи, прохолоджувальні напої, три види корисної сировини, прекрасну будівельну деревину, закріплює грунти, а ще…

— Ви що, хочете зруйнувати мене? — гримнув Мсуслі.  — Двісті років з головою досить для дерева. Відсмоктати надлишок elan vital і передати на акумулятор життєвої сили!

— Тоді дерева не вийдуть на проектний асортимент, — зауважив Орін.

— Скоротіть асортимент! Досить з них затінку і горіхів. Проектом не передбачено, щоб ми робили з дерев скрині з усіляким добром! А хто порозставляв там корів?

— Я, сер, — признався Бруксайд.  — Я гадав, що з ними місцевість стане, ну… трохи затишнішою, сер.

— Ви бевзь! — визвірився Моделі.  — Місцевість має бути затишнішою до оплати, а не після! Ця планета продана невмебльованою. Корів — у протоплазмовий куб!

Попередня
-= 19 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!