Слава ЗСУ!

— У мене мало часу, — натякнув Гудвін. — У вас до мене щось важливе?

Склянки налито ще раз. Блайт із насолодою потягував коньяк і незабаром знову зробився ідеалістом.

Блайт відповів не зразу.

— Старий Лосада дасть доброго чосу тому молодцеві, — нарешті зауважив він, — який поцупив оту торбу з казенними грішми. — Як ви гадаєте?

— Неодмінно, — спокійно погодився Гудвін і, не поспішаючи, підвівся. — Мені вже пора додому. Місіс Гудвін сама. Ви так і не сказали про свою справу.

— Це все, — сказав Блайт. — Коли будете проходити повз стойку, пришліть мені ще випити. Старий Еспада закрив мені кредит. І заплатіть, будь ласка.

— Гаразд, — сказав Гудвін. — Buenas nochesНа добраніч (іспан.)..

Вельзевул схилився над склянкою й протер своє пенсне хусткою сумнівної чистоти.

— Думав, зможу, а от не зміг, — промимрив він сам до себе трохи згодом. — Джентльмен не може шантажувати людину, з якою п’є.

VIII. АДМІРАЛ

Анчурійські правителі не звикли оплакувати свої непоправні втрати. Дійної худоби у них скільки завгодно; їхній годинник завжди показував пору доїння. Навіть багатющий вершок, що його зібрав з казни зачарований Мірафлорес, не примусив звитяжних патріотів гаяти час на марне жалкування. Уряд по-філософськи поставився до справи: він одразу ж почав поповнювати дефіцит, підвищивши мито на імпортні товари, й натякнув багатим анчурійцям, що посильні пожертви з їхнього боку будуть розцінені як дуже вчасний вияв патріотизму. Здавалось, правління Досади, нового президента, буде щасливе. Скривджені чиновники та фаворити з армії організували нову «ліберальну» партію й почали укладати плани повалення нового уряду. Політичне життя Анчурії, таким чином, знов почало повільно розгортати, мов китайська комедія, свої нескінченні, одноманітні картини. Подекуди з-за лаштунків виглядає на мить Жарт і опромінює квітчасті рядки.

Дюжина шампанського в поєднанні з неофіційним засіданням президента й міністрів призвела до того, що в країні з’явився військовий флот, а Феліпе Каррера був призначений його адміралом.

Крім шампанського, неабияку роль у цьому призначенні відіграв дон Сабас Пласідо, новий військовий міністр.

Президент скликав засідання кабінету, щоб обговорити політичні питання й вирішити деякі поточні державні справи. Засідання йшло надзвичайно нудно; і справи, й вино були на диво сухі. Несподівана весела витівка дона Сабаса надала занадто серйозній урядовій процедурі відтінку приємної грайливості.

На перевантаженому порядку денному стояв рапорт берегової охорони про те, що в місті Кораліо митні урядовці затримали шлюп «Вечірня зоря» з вантажем галантерейних товарів, патентованих ліків, цукрового піску та коньяку з трьома зірочками. Відібрано також шість гвинтівок системи Мартіні та барильце американського віскі. Оскільки шлюп захоплено при перевезенні контрабанди, він, згідно з законом, став разом з усім вантажем власністю республіки.

Начальник митниці у своєму рапорті відійшов від встановлених правил і запропонував конфісковане судно застосувати для потреб республіки. Це було перше судно, захоплене митним департаментом за десять років. Начальник митниці скористався нагодою, щоб поплескати свій департамент по плечі.

Чиновникам частенько доводилось плавати понад узбережжям, і, звичайно, їм не вистачало транспортних засобів. До того ж, на шлюп можна було посадити надійну команду, яка б охороняла берег і відбила в контрабандистів охоту займатися своїм шкідливим ремеслом. Начальник митниці наважився навіть вказати особу, якій без риску можна було б довірити судно, молодого коралійця, на ім’я Феліпе Каррера. Правда, він не надто розумний, але відданий урядові і вважається найкращим моряком на узбережжі.

Цю пропозицію й використав військовий міністр для дотепного жарту, який розвіяв нудьгу урядового засідання.

У конституції Анчурії, цієї невеличкої бананової республіки, є напівзабутий розділ, який передбачає створення військового флоту. Ця стаття, разом з іншими, ще мудрішими, лежала без руху з першого дня заснування республіки. У Анчурії не було флоту, і флот їй був не потрібний. Характерно, що саме дон Сабас, людина весела, освічена, примхлива й безстрашна, струсив порох із цієї запліснявілої, сонної статті заради того, щоб у світі стало трохи більше веселощів і щоб викликати поблажливу усмішку у своїх колег.

З чарівною удаваною серйозністю військовий міністр запропонував створити флот. Він з таким веселим і дотепним запалом доводив, як може прислужитися цей флот республіці і яку славу він може їй принести, що перед його шаржем поступилась навіть смаглява поважність самого президента Досади.