Слава ЗСУ!

Сніг падав і падав. Виясніло, коли настав Мідінваерне, День Зимового Сонцестояння¹² …

На третій день вмерли усі діти, крім одного, отрока ледь десяти років. Той, доти страждаючий нападами божевіллям, раптово впав у глибоке одурманення. Його очі мали скляний погляд, його руки безперервно крутились, або водив ними в повітрі, ніби хотів зловити перо. Його дихання стало голосним і хрипким, а холодний, липкий і смердючий піт виступив на шкірі. Тоді йому знову дали до вен еліксир і напад повторився. Після цього з’явилася кровотеча з носа, а кашель миттєво припинився, після чого отрок цілковито обм’як і втратив свідомість.

Симптоми не минали більше двох днів. Шкіра дитини, перед тим залита потом, стала сухою і запаленою, пульс став зривистим і нерівним, став розмірено помірно сильним, скоріше повільним, аніж швидким. Він жодного разу більше ані очуняв, ані закричав.

Врешті надійшов сьомий день. Отрок очуняв ніби зі сну і відкрив очі, а його очі були як у змії…

Карл Деметрій Крест, Випробування Травами та інші таємні відьмацькі практики, бачені на власні очі, манускрипт виключно для ознайомлення Капітулу Чародіїв.

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ

Ваша боязнь безпідставна, абсолютно необгрунтована – скривилась Трісс, спираючись ліктем на стіл. – Минули часи, коли чародії полювали на Витоки і магічно обдарованих дітей, коли примусом чи підступом викрадали їх від родичів і опікунів. Ви справді думали, що я могла б відібрати від вас Цирі?

Ламберт пирснув, відвернувши голову, Ескель і Веземір подивились на Геральта, але Геральт мовчав. Дивився вбік, безперервно бавлячись своїм срібним Відьмацьким медальйоном, який являв собою голову вовка з вищереними іклами. Трісс знала, що медальйон реагував на магію. У такі ніч, як Мідінваерне, коли від магії аж вібрувало, медальйони відьмаків мали вбрувати постійно, мусили турбувати і непокоїти.

 - Ні, дитинко – врешті сказав Веземір – Знаємо, щоб не зробила цього. Але також знаємо і те, що ти мусиш доповісти про неї Капітулу. Розуміємо, що ти мусиш це зробити, кожен чародій і чародійка мають такий обов’язок. Ви вже не відбираєте талановитих дітей у родичів і опікунів. Вивчаєте таких дітей, щоб пізніше, у підходящий момент, зачарувати їх магією, схилити…

Не бійтеся – перервала холодно. – Не скажу про Цирі нікому. Капітулові теж. Чому так на дивитесь на мене?

Дивуєш ти нас тією легкістю, з якою обіцяєш зберігати таємницю – промовив спокійно Ескель. – Вибач, Трісс, я не хотів тобі дорікати, але що сталось з вашою легендарною лояльністю Раді і Капітулу?

Багато що сталось. Війна багато що зінила. А битва при Соддені ще більше. Не хочу втомлювати вас політикою, а певні проблеми і справи, вибачте, є таємницею, яку я не можу зрадити. А щодо лояльності… Я лояльна. Але можете не вірити, але у цій справі я можу бути лояльною однаково і Капітулові, і вам.

Така подвійна лояльність – Геральт першого разу за цей вечір подивився їй в очі – це диявольськи важка річ. Це рідко кому вдається, Трісс.

Чародійка подивилась на Цирі. Дівчинка сиділа поряд з Коеном на медвежій шкурі в дальньому кінці залу, обидвоє грали у лапки. Гра стала монотонною, оскільки обоє були однаково неймовірно швидкими – жоден з них не зміг дістати іншого. Однак очевидним було те, що це зовсім не перешкоджало і не псувало забави.

Геральте – сказала – Коли ти відшукав Цирі там, над Яругою, забрав її з собою. Привіз до Каер Морхену, сховав від світу, не хочеш, щоб навіть близькі люди знали, що вона живе. Зробив так, бо щось, не знаю що, переконало тебе, що призначення існує, що володарює нами, що керує нами у всьому, що робимо. Я теж так вважаю, завше так вважала. Якщо призначення хоче, щоб Цирі стала чародійкою, то вона нею стане. Ні Капітула, ні Рада не мусить про неї знати, не мусять досліджувати чи вмовлти її. Але, як самі знаєте, тут є певні перешкоди.

Якщо б тільки одна – зітхнув Веземір. – Кажи, дитинко.

- Дівчинка має магічні здібності, а цього не можна занехаяти. Це занадто небезпечно.

Як саме?

Неконтрольована здібність - загроза. Для Витоку і для оточення. Оточуючим Витік може загрожувати у багато способів. Собі тільки в один. Ним є психічна хвороба. Найгірше кататонія.

До чорта – сказав по довгій хвилі мовчання Ламберт. – Я вас послухав, і думаю, чи хтось з тут не здурів і не загрожує оточуючим. Призначення, витоки, чари, чудеса, невидимки. Чи ти не перебільшуєш, Мерігольд? Чи це перша дитина, яку приведено до Фортеці? Геральт не знайшов жодного призначення, знайшов ще одну бездомну осиротілу дитину. Навчимо цю дитину мечу, і випустимо у світ, як інших. Так, справді, ми ще інколи до цього не тренували дівчинку у Каер Морхені. Ми мали з Цирі проблеми, наробили помилок, добре, що нам вдалось їх виправити. Але без перебільшень. Вона не є аж такою оригінальною, щоб падати на коліна і здіймати очі до неба. Хіба мало вештається світом баб-войовниць? Я тобі гарантую, Мерігольд, Цирі піде звідси справною і здоровою, сильною і такою, що дасть собі раду в житті. І я ручаюсь, без кататонії, чи ще якоїсь падучої. Хіба що врочиш її такою хворобою.