Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
64. Початок Першої свiтової вiйни.
65. Всенародним демократичним голосуванням.
66. Перед ним президенти США В. Вiльсон, В. Гардiнґ, К. Кулiдж не визнавали.
67. Порiвняйте студентство в Українi.
68. У цьому лежать психiчнi корiння антипатiї європейцiв до американцiв.
69. Тобто американський спосiб життя.
70. Як лише уряд США визнав СРСР, негайно приїхало з Московщини до США кiлькадесят московських пропагандистiв вивчати американськi способи пропаганди.
71. Бiлий Дiм — це будинок, де живуть президенти США i мають там свою канцелярiю.
72. Фактично в порту США, з великим парадом флоту i з сотнями журналiстiв та кiнооператорiв.
73. Достеменно таке сталося 1921 року в Баварiї.
74. Так зробили: Латвiя, Литва, Естонiя 1940 року.
75. Так сталося у виборах Дж. Кеннедi на президента.
76. Московщина таки поширила її у формi "вето" в ООН.
77. Повернувшись із Ялти, Ф. Рузвельт за пiвтора мiсяця помер.
78. Офiцiйно це ухвалено в Потсдамi 1945 року.
79. Кiлька годин по тiй телеграмi Ф. Рузвельт помер.
IX. АЗІАТСЬКА ПОЛІТИКА
Московський цар Петро I-ий, дiставши добре по пицi, коли пробував загарбати Європу, зрозумiв, що Московщинi спершу треба набратися сил, щоб могти запанувати в Європi. Треба розбудувати величезне вiйсько, як це робив Чингiсхан, Аттила та iншi азiатськi завойовники. А на величезне вiйсько треба величезних грошей. Бiдна дикунська Московщина їх не мала i не знала iншого способу розбагатiти нiж украсти i загарбати. Тож вiн лишив москвинам заповiт — загарбати Iндiю з усiма її казковими багатствами. Наступнi царi почали стало, вперто посовувати кордони Московщини на схiд, щоби захопити Тихоокеанське узбережжя, завоювавши і Японiю.
Московщина, запаморочена величезною географiчною розлогiстю московської iмперiї, вважала Японiю за нiщо, а японцiв — за пiвдиких мавп. Тому Московщина була певна, що вона пiдiб'є Японiю пiд свою владу за один-два тижні силою кiлькох полкiв. Московськi часописи того часу80 друкували карикатуру: московський вояк веде на мотузку мавпу з короною на головi, тобто японського iмператора. Коли москвини в Петербурзi одержали телеграми, що "макакi"81 розбили i затопили весь російський флот, то вони дуже обурилися таким "дурним жартом" телеграфiстiв.
"Дємакратiчєская" Московщина, перебравши всi нацiональнi традицiї, iдеї та iдеали монархiчної Московщини, перебрала також i план опанувати Азiю перше, нiж пробувати опанувати Європу. Та московська "дємакратiя" пам'ятала японську прочуханку 1905 року, тому й не пробувала "закидати макакiв шапками". Натомiсть вжила, випробуваний кiлькасотрiчним досвiдом, спосiб опанувати ворожий народ зсередини руками його яничарiв. Гетьман Iван Мазепа висловив цей московський спосiб коротко: "Самi себе звоювали". Яничарством.
Японська вiйна 1905 року вiдкрила очi пихатій Московщині, вона побачила нацiональне обличчя японського народу. Побачила горду, вiдважну, нацiонально чесну, провiдну верству самураїв i японський загал, що обожнював свого мiкадо-iмператора. Навiть нахабний москвин зрозумiв, що яничарiв серед японцiв не знайде. Отже, треба знайти якусь iншу силу, яка допомогла би Московщинi загарбати, опанувати Японiю.
Упоравшись 1923 року з ворохобною Україною, Московщина не гаючись почала опановувати Китай руками китайських яничарiв-комунiстiв. Вона вже 1927 року озброїла 50.000 китайських комунiстiв у Пiвнiчному Китаї. Року 1937 мала їх вже 200.000. Ними командували вишколенi в Москвi китайськi старшини-комунiсти. Водночас тисячi московських старшин училися китайської мови.
Китайське нацiональне вiйсько пiд проводом генерала Чанкайшi оточило 1937 року бiля Євану комунiстичне вiйсько. Комунiстичнi генерали i старшини вже збиралися тiкати до СРСР, але москвини порадили їм вжити московський — випробуваний сторiччями спосiб — обдурити ворога. Комунiстичнi генерали запропонували Чанкайшi замиритися i почати переговори. Великий патрiот Чанкайшi вважав, що проти японської безпеки мусять боротися всi китайцi, без рiзницi полiтичних поглядiв. I вiн погодився визнати китайську комунiстичну партiю законною з такими ж правами що й iншi партiї. Комунiстичнi генерали погодилися визнати Чанкайшi за свого зверхника i зобов'язалися пiд його зверхньою командою провадити повстанську вiйну проти Японiї у Пiвнiчному Китаї.
