Слава ЗСУ!

I чому нi один парламент у свiтi, нi великi часописи, журнали не висловили анi словечка протесту проти цього жидiвського бандитизму? Бо, мовляв, то було справедливо, коли нiмцi заплатили жидам, а буде несправедливо, коли жиди заплатять арабам. Отака-то "мораль" державних i культурних провiдникiв цивiлiзованих народiв XX ст. Поворот до доби печерного двоногого звiра. А цi ж провiдники найголоснiше за всiх кричать про потребу справедливостi i мають себе за християн.

Жидiвською боротьбою за створення їхньої держави керував створений Свiтовим Союзом сiонiстiв провiд на чолi з Давидом Бен-Гурiоном, що офiцiйно називався "Жидiвська агенцiя". Д. Бен-Гуріон настирливо вимагав вiд уряду Великобританiї значно побiльшити переселення жидiв до Палестини i створити уряд жидiвської держави. Великобританiя мусила оглядатися на далеко бiльший i далеко потрібнiший їй арабський свiт з його нафтою та на мусульман Британської iмперiї, понадто iндуських. З цих причин англiйський уряд не хотiв надто вiдкрито пiдтримувати жидiвськi вимоги. Мусив плисти мiж жидiвською Сцилою i арабською Харибдою. Отже, щоби примусити англiйцiв приспiшити творити жидiвську державу, сiонiсти створили в Палестинi таємнi озброєнi терористичнi боївки:

Гаґана. Вона складалася 1945 року з 40.000 селян та мiщан. Мiж ними були дiвчата і жiнки. Окремо слiд сказати про охоронникiв-полiцаїв i 3.000 вiйськовикiв. Ця органiзацiя була добре озброєна, мала свiй штаб i вiддiли по всiй Палестинi.

Iрґун Цвай Лнумi (нацiоналiстичне Вiйськове Товариство) мало 5.000 вишколених, добре озброєних членiв.

Гурт Стерна. Мав лише 300 членiв, але це були надзвичайно запеклi шовiнiсти i надзвичайно жорстокi.

З наказу Д. Бен-Гурiона цi боївки розпочали в Палестинi шалений терор. Вони вбивали не лише арабiв, але й англiйцiв. Вони висаджували в повiтря англiйськi радiостанцiї, нищили летовища та лiтаки; захоплювали в полон англiйських офiцерiв; висадили динамiтом у повiтря великий готель, в якому мiстився Штаб англiйського вiйська, убивши при цьому понад 100 англiйських офiцерiв; висаджували в повiтря залiзницi i станцiї; закладали мiни на шляхах. Лише за два мiсяці було понад 500 вибухiв у 50 мiсцях. Вони напали 10.04.1948 р. на арабське село Дейр Ясин; вигнали зі села всiх 600 арабських родин, пограбувавши все їхнє майно; закатували на смерть 250 арабiв, мiж ними 25 вагiтних жiнок, 60 матерiв з немовлятами. Решту жiнок та дiвчат роздягли i голими ганяли по вулицях Єрусалиму. Подiбне зробили у 1948–1956 роки у двохстах арабських селах. Зруйнували понад 150 мусульманських мечетей i християнських церков, зогидивши святинi, пограбувавши майно. Зайнявши християнськi цвинтарi, нищили хрести, викидали з могил кiстки.

Найбiльше, на що спромоглася англiйська влада в Палестинi зробити проти жидiвських звiрств, — це огородити себе колючим дротом i не виходити поза нього, бо її начальник-правитель Палестини, призначений англiйським урядом, був жид Г. Самуел. Про жидiвське харцизство та звiрства мовчали уряди США i Великобританiї i всi англiйськi та американськi великi часописи почали писати (дуже мало) лише, коли жиди вбили в Палестинi уповноваженого ООН графа Ф. Бернадота та голову ООН Д. Гамарскольда i загрожували вбити командувача вiйськом ООН на iзраїльсько-арабському кордонi генерала Фон Горна.

По проголошеннi Ізраїльської республiки, її уряд зрiвняв iз землею 250 арабських домiв, що були при жидiвському "Мурi плачу", щоб зробити майдан перед тим муром. Також зрiвняв iз землею всi арабськi доми, щоби побудувати вулицю до того муру, вигнавши на вулицю понад 3.000 арабiв з дiтьми, не заплативши їм анi сотнi вiдшкодування, хоч вони голодували. Коли ж Мiжнародний Червоний Хрест хотiв їх годувати, то iзраїльський уряд не дозволив. Коли обуренi уповноваженi того Хреста пробували без жидiвського дозволу годувати вигнаних арабських дiтей, то жидiвська полiцiя ув'язнювала працiвникiв Мiжнародного Червоного Хреста. Коли грецький єрусалимський патрiарх хотiв скликати нараду арабських дiячiв, щоб обмiркувати справу допомоги вигнаним з їхнiх домiвок арабам, то iзраїльський уряд заборонив скликати i знущався з нього.

Доми, землю i майно вигнаних арабiв пограбувала не юрба жидiвська, але жидiвське вiйсько пiд командою своїх офiцерiв. Те ж вiйсько загиджувало християнськi церкви, запльовували вiвтарi, образи, нищили все всерединi. Те вiйсько збомбувало i пiдпалило лiкарнi та карети швидкої допомоги Мiжнародного Червоного Хреста, хоч на них були прапори Червоного Хреста. Все це робило вiйсько на команду офiцерiв, отже, з наказу уряду Ізраїльської республiки. Вiн хотiв залякуванням та голодом примусити арабiв утiкти з Палестини.