Слава ЗСУ!

У XX ст., зокрема по останнiй свiтовiй вiйнi, до влади i до впливу полiтичного, господарчого та культурного почали приходити дiти не англосаксонських переселенцiв. Сучасна психологiя вчить, що дiти успадковують вiд своїх батькiв, дiдiв, прадiдiв не лише фiзичнi властивостi, але також i духовнi. Тож дiти неволелюбних не англосаксiв, хоч i народженi в США, хоч i вихованi волелюбними школами США, проте мають нахил до деспотiї i рабства, успадкований вiд їхнiх батькiв. А деспотiя та рабство є основою основ соцiалiзму. Тим-то соцiалiзмом (марксовим i фабiанським) в США захопилися передусiм не англосакси, насамперед дуже багато жидiв. Це доводить i статистика. Серед п'яти- i шестиколонникiв (комунiстiв i соцiалiстiв) у США англосаксiв є не бiльше, як один вiдсоток. Який вiдсоток жидiв — ми згадували у попереднiх роздiлах.

Серед шестиколонникiв є дуже багато таких, якi визнають себе соцiалiстами, а називаються "лiбералами". А серед тих "лiбералiв" є дуже багато справжнiх соцiалiстiв, якi прикривають свiй соцiалiзм личиною лiбералiзму.

Голова III Iнтернацiоналу К. Дiмiтрiєв казав: "Задля нашої справи один приятель чи письменник вартує бiльше, нiж 10 комунiстiв." Не комунiст, професор чи письменник у позакомунiстичному свiтi вартує задля комунiзму бiльше, як 1.000 членiв комунiстичної партiї.

Керiвник Служби безпеки Е. Гувер казав: "Небезпека нашiй державностi вiд комунiстiв у США i поза США є далеко менша, нiж вiд лiбералiв, якi допомагають (байдуже свiдомо чи нi) комунiстам. Цього не розумiли президенти Ф. Рузвельт, Г. Трумен, Д. Ейзенхауер, Дж. Кеннедi, Р. Нiксон. Не розумiли й їхнi Мiнiстри закордонних справ.

У часописi "Нью-Йорк Таймс" 22.02.1962 р. було надруковано платне оголошення-вiдозву, пiдписану 613 поважними особами. Та вiдозва вимагала вiд Конґресу США лiквiдувати Парламентську Комiсiю дослiдження антиамериканської дiяльностi. Ця Комiсiя викривала i притягала до суду комунiстiв. З пiдписаних 613 осiб комунiстiв було лише 17. Крiм них були: 4 єпископи, 78 священикiв, 25 рабинiв, 92 професори. З них членiв прокомунiстичних товариств (комунiстичних параванiв) було 261, а решта — "лiберали".

Такi "лiберали"-шестиколонники видавали збiрку розвiдок про зовнiшню полiтику США пiд назвою: "Лiберальнi папери". У тiй збiрцi "лiберали" вимагали вiд уряду США:

1) Визнати офiцiйно уряд комунiстичного Китаю i прийняти комунiстичний Китай до ООН.

2) Визнати за червоним Китаєм право на Тайвань.

3) Визнати офiцiйно уряд Схiдної Нiмеччини.

4) Визнати, що перебування США у Берлiнi неслушне i нежиттєве.

5) Роззброїти Захiдну Нiмеччину.

6) Викинути з НАТО Захiдну Нiмеччину, Iталiю, Францiю i скандинавськi держави.

7) Забрати вiйсько США з Європи.

8) Відмовитися вiд дурного переконання, що нiби єдиний спосіб уникнути вiйни — це бути готовим до вiйни.

9) Запропонувати Московщинi приєднатися до радiомережi США, яка слiдкує i попереджує про ворожi ракетнi напади, щоби тим запевнити Московщину, що вона матиме своєчасно попередження про напад США на СРСР.

10) Значно полегшити торгiвлю США з СРСР. Зняти всi перешкоди у цiй торгiвлi i взагалi всiляким стосункам iз СРСР.

11) США мусить перестати випробовувати атомну зброю, хоч би Московщина й не перестала.

12) США мусить вiдмовитися вiд невiйськової, громадської воєнної охорони.

13) США мусить давати всебiчну допомогу всiм потребуючим державам, отже, i комунiстичним.

Такi самi вимоги ставить урядовi США i Московщина.

"Лiбералкою" була навiть жiнка президента Ф. Рузвельта Елеонора. Вона:

1) допомагала комунiстам чим могла;

2) вела запеклу пропаганду, щоби знищити Комiсiю з розслiдування антиамериканської дiяльностi;

3) запрошувала вiдомих комунiстiв гостювати в Бiлому Домi i вихваляла їхню антидержавну дiяльнiсть;

4) вела запеклу пропаганду, щоби прийняти комунiстичний Китай до ООН;

5) вона була дiяльним членом мафiї;

6) пропагувала знищити державну незалежнiсть США, пiдпорядкувавши США свiтовому урядовi ООН;

7) вона у своїх статтях вихваляла кровозмiшування бiлих з неграми та всiлякi iншi соцiалiстичнi iдеї;

8) вона виправдовувала (а тим сприяла) статеву розпусту та пияцтво молодi. Її син Iван вiдмовився служити у вiйську США — син президента.

П'ятиколонники-комунiсти i шестиколонники-соцiалiсти та "лiберали" заклали в США понад 200 своїх товариств, органiзацiй пiд всiлякими назвами-параванами, в яких нема й натяку на соцiалiзм. Найвпливовiшою такою органiзацiєю є "Рада закордонних стосункiв". Вона є iдеологiчною дитиною померлої Лiґи Нацiй. Коли Парламент та Сенат США відкинули 1920 року думку президента В. Вiльсона, щоб США стали членом Лiґи Нацiй, то американськi соцiалiсти й "лiберали" заклали своє окреме товариство, назвавши його "Радою закордонних стосункiв". Мета її — та сама, що й Лiґи Нацiй, тобто створити свiтову наддержаву зi свiтовим надурядом, якому пiдлягали б усi держави свiту.