Слава ЗСУ!

6.500.000 доларiв — шiстьом унiверситетам США на вивчення свiтових, мiжнародних проблем.

3.500.000 доларiв — закладовi мiжнародної освiти (опанованому соцiалiстами i комунiстами) на мiжнародний культурний обмiн.

1.500.000 доларiв — Радi закордонних зв'язкiв.

1.500.000 доларiв — Товариству закордонної полiтики. Воно опановано шестиколонниками. Має кiлькасот вiддiлiв по всiх США.

1.275.00 доларiв — Колумбiйському унiверситетовi, опанованому соцiалiстами, на вивчення закордонних справ i стосункiв.

1.100.000 доларiв — на вивчення перебудови мiст США.

1.000.000 доларiв — на вишкiл урядовцiв США у чужих країнах.

1.000.000 доларiв — установi обмiну науковцями та митцями з СРСР i його сателiтами.

1.000.000 доларiв — Гарвардському унiверситетовi, опанованому соцiалiстами на науковi дослiди мiжнародних зв'язкiв.

1.000.000 доларiв — Комiсiї американських приятелiв (Квакери) на їхню пропаганду пацифiзму, вiдмову служити у вiйську, потребу роззброїтися тощо. З тих грошей Комiсiя дала молодим комунiстам грошi на поїздку до Фiнляндiї на свiтовий з'їзд комунiстичної молодi. Голова цiєї Комiсiї Г. Кедборi та його заступник К. Пiкет були дiяльними комунолюбами, кiлька разiв виступали на захист засуджених комунiстiв-шпигунiв.

900.000 доларiв — Гарвардському унiверситетовi на вишкiл урядовцiв новоповсталих африканських та азiйських держав.

800.000 доларiв — на привiз до США й утримання азiйських науковцiв.

756.000 доларiв — "Американськiй фундацiї задля полiтичної освiти". Цей згурт має в США 460 полiтичних клубiв, якими керують шестиколонники.

579.000 доларiв — Корнельському унiверситетовi на вивчення Китаю та Пiвденно-Схiдної Азiї.

560.000 доларiв — "Осередковi мiжнародного вивчення" на науковi дослiди мiжнародних стосункiв. Вiн в руках шестиколонникiв.

500.000 доларiв — "Товариству мiжамериканських стосункiв" (Пiвденної i Пiвнiчної Америки) на дослiдження. Це товариство вiдверто пiдтримує Кубинський комунiстичний уряд.

500.000 доларiв — комунiстичнiй Польщi на культурний обмiн.

430.000 доларiв — Бостонському унiверситетовi на вивчення Азiї.

400.000 доларiв — Чикагському унiверситетовi на вивчення Африки.

250.000 доларiв — Колумбiйському унiверситетовi на подорож науковцiв США до СРСР та його сателiтiв.

Це лише кiлька пожертв задля прикладу. Їх далеко бiльше, а менших пожертв треба рахувати на тисячi.

На перший погляд Фордiвська фундацiя робить дуже корисну справу. Але це — лише на перший погляд. Бо "На чиїм возi їдеш — того пiсню спiвай". Як одержав мiльйони доларiв i хочеш ще одержати, то роби те i так, як хоче грошодавець — керiвник фундацiї. А дослiдивши полiтичнi погляди тих керiвникiв, не здивуємося, побачивши, що великi пожертви одержують люди та гурти лiвих полiтичних переконань: всiлякi соцiалiсти, комунiсти, шестиколонники в "лiберальних" личинах, а навiть i вiдкритi, без личин. Тим-то Фордiвська та iншi фундацiї дуже допомогли шостiй колонi поширитися i поглибитися в США. Вона має тепер величезний вплив на все життя США: полiтичне, господарче, громадське, культурне.

Та найбiльше вплинула Фордiвська (й iншi) фундацiї на громадську думку щодо вищої освiти. А люди з унiверситетською освiтою — це ж провiдна верства нацiї i держави. Чимало впливових унiверситетiв (але далеко не всi) одержали допомогу вiд Фордiвської фундацiї. Вона дала:

19.000.000 доларiв на навчання спецiалiстiв з телебачення.

6.000.000 доларiв Освiтному Осередковi з питань телебачення на те саме.

1.725.000 доларiв унiверситетським видавництвам.

400.000 доларiв на вивчення системи присяжних судiв. Вона їх припоручила професоровi Е. Левi, жидовi, соцiалiстовi, який завжди боронив комунiстiв.

260.000 доларiв дала 615 вибраним унiверситетам та вузам на платню професорам.

Тi професори формально нiчим не зобов'язалися Фордiвськiй фундацiї, проте само собою не викладали студентам антисоцiалiстичних iдей, чи взагалi iдей, якi не подобаються керiвниковi фундацiї. Сам факт, що таку допомогу вона дає лише вибраним нею унiверситетам — натякає на це.

Не випадково Фордiвська та iншi фундацiї роблять те саме, що й уряд США. Уряд вiдповiдає за свою дiяльнiсть перед парламентом. Фундацiї не вiдповiдають нi перед ким. Тож вся дiяльнiсть фундацiї залежить вiд того, якi особи, яких переконань i свiтогляду керують тими фундацiями. А якi люди можуть бути — показує приклад А. Гiса. Вiн був керiвником Карнеґівської фундацiї i московським шпигуном. Вiн не є винятком. На це показує приклад "Фундацiї задля республiки".