Слава ЗСУ!

- Розкисаєш, спадкоємцю, - сказав я співчутливо.

Барон схопився:

- Я?! Таж слуга живісінький поки. Просто звичка в мене така, як у щура, щоб завжди другий вихід був...

Я зітхнув.

Татусь Іла де Ятера, самодур шістдесяти двох років, зникнув безвісти рік і вісім місяців тому. Пустився в подорож із молоденькою нареченою - і пропав; припускалося, смерть від руки невідомих розбійників. За півроку, згідно з законом, спадок і титул перейшли старшому сину Ілу, тому самому, що хлебтав тепер моє пиво.

Утім, якщо старий барон повернувся... пивом таку вість не заллєш. Тут треба міцнішого напою; таж виходить, що Іл самозванець. Негідний син, що дістав спадщину за живого батька.

У найкращому разі мого приятеля чекає віддалений монастир. У найгіршому - труп спливає в рові. Чи не спливає. За бажанням. Про норов старого Ятера в цих краях багато чули навіть ті, хто зроду глухий...

- Сядь, - запросив я.

Барон покірно опустився на козетку; ще хвилину тому здавалось, що кімната переповнена ним наче дріжджами. Тепер полуда спала - посеред вітальні сидів невеликий чоловік у чепурному, та добре пожмаканому вбранні. Навіть капелюх, недбало кинутий у кут, здавався пожмаканим і ображеним на весь світ.

- Докладніше, - наказав я, усідаючись навпроти.

Барон-самозванець помацав стрижені вуса - обережно, ніби боячись уколотись:

- На світанку будить мене Пер, дурень цей, очі на лобі: старий пан, мовляв, зволили об'явитися, зволили постукатися й пройти до себе. Я перше подумав - наснилось, мені й не таке, бувало... ну та нехай. Потім дивлюсь - премилостива жабо, все наяву, від Пера часником несе... Я його за комір - і в батькові покої, а там, знаєш, я все переробити велів, стіну проломити, хотів мисливську залу влаштувати... І точно - стоїть татусь посеред моєї мисливської зали, і очі вже білі: видко, дійняло його від моїх переробок... Я - бух у ноги: щастя, мовляв, а ми вважали загиблим, те-се... Мовчить, а очі білі! Я...

Барон затнувся. Я не заважав йому; горластий, завжди певний у собі, нахабний з природи і ще більше знахабнілий за останні місяці, мій приятель - можливо, вперше в житті - переживав справжній шок.

- Я, Хорте, злякався, чесно кажучи... Коротше, взяв я та й замкнув. Замок там добрий устигли приладнати, адже мисливська зала, трофеї цінні... Татуся замкнув, Пера - у підвал... ледве встиг. За півгодини челядь прокинулась - і чують же, поганці, неладне. Я їм сказав, що Пера послав із дорученням. Не вірять! По очах бачу... Не вірять, що барон на світанку встав і лакею доручення придумав. І послав - пішки, в одній сорочці. І довкола зали моєї мисливської так і крутяться... А я - до тебе, Хорте. Швидко думай, що робити, або я тебе, Хорте, цими от руками задушу...

Він подивився на свої маленькі аристократичні долоні. Перевів погляд на мене, мов приміряючись. Зітхнув крізь зуби:

- Ну, ходімо... Ходімо зі мною. Треба щось робити, Хорте... я відплачу. Слово Ятера. Ти знаєш.

Я мовчав.

Він шумно засопів:

- У чім річ?

- Дивний народ ці аристократи, - пробурмотів я ніби сам до себе. - Навіщо тобі другий свідок? Я, знаєш, не бажаю спливати в рові. Не той характер.

Хвилину він дивився на мене, ворушачи губами. Потім змінився на лиці:

- Ти... за кого мене маєш, чаклуне? За батьковбивцю?!

Дивлячись у його стрімко побілілі очі, я раптом зрозумів, що він не грає. Не вдає; у цю мить його справді жахає перспектива кровопролиття: і це при тому, що сам він, нічого не усвідомлюючи, уже зробив усе потрібне для цього рішучого вчинку!

Щоправда, його візит до мене в схему тихого вбивства не вкладається.

- Та що ти, Іле, - сказав я лагідно. - У мене й на думці не було, ти хибно зрозумів...

Якийсь час він дивився на мене фамільним поглядом Ятерів - білим скаженим поглядом. Потім в очі його поволі повернувся осмислений вираз:

- Ти... не жартуй так, Хорте.

* * *

"ПИТАННЯ: Що таке магічне діяння?

ВІДПОВІДЬ: Це активне спрямоване діяння, що має на меті змінити щось в навколишньому фізичному середовищі.

ПИТАННЯ: Якого кшталту бувають магічні діяння?

ВІДПОВІДЬ: Побутові, бойові, інформаційні тощо.

ПИТАННЯ: Які різновиди побутових магічних діянь ви знаєте?

ВІДПОВІДЬ: Природно-побутові (змінення погоди та клімату, сільськогосподарські діяння), соціально-побутові (змінення зовнішності своєї та оточення, тобто наличинювання; змінення властивостей своїх та оточення, тобто перевертенство; змінення психології своєї й оточення, тобто навіювання, сюди ж належать і любовні чари), ремісницько-побутові (ремонт або псування одягу, житла, знарядь праці, предметів мистецтва та побуту), предметні (діяння з імітацією предмета, як-от мотузки, сокири, смолоскипа, палки тощо).