Слава ЗСУ!

Читач знає вже, як неприязно з першої ж зустрічі поставились до мене ці гидкі тварини. В дальшому наші відносини не покращали, і разів три або чотири я ледве рятувався від їхніх пазурів, коли без тесака відходив далеко від дому. Мені здається, що єгу неясно відчували свою спорідненість зі мною. Вони з цікавістю придивлялись до мене, коли я, маючи біля себе охоронця, закачував рукава сорочки й розстібав комір. Тоді єгу присувались ближче і, як ті мавпи, наслідували всі мої рухи, виявляючи разом із тим свою ненависть до мене. Так само робить галич, що завзято переслідує приручену галку в шапочці та панчохах, коли та з'явиться серед них.

Єгу з самого малку надзвичайно моторні, і мені тільки один раз пощастило спіймати трирічного самця. Я повівся з ним ласкаво, намагаючись заспокоїти його, але це мале так верещало, дряпалось та кусалося, що мені довелося випустити його. І це я зробив вчасно, бо на гомін збіглася ціла зграя дорослих. Але побачивши, що дитина не постраждала, і помітивши поблизу гнідого огира, вони не насмілились підійти ближче.

Я помітив, що єгу з усіх тварин найменш здатні до виховання. Найбільше, чого їх можна навчити, це — носити або возити вантажі. Але я певний, що головна причина цього —їхня впертість, бо їм вистачає розуму на хитрування, обман та помсту. Вони витривалі й дужі істоти, але боязкі і через це нахабні, в'їдливі та жорстокі. Помічено, що рудоволосі єгу обох статей злосливіші, ніж інші, зате ті міцніші й спритніші.

Тих єгу, що працюють в господарстві, гуїгнгнми оселяють у хлівах коло хазяйських будинків, інших вони виганяють у поле, де єгу викопують з землі коріння, їдять різне зілля, розшукують падло, а подекуди ловлять тхорів або люхімусі в (порода польового пацюка) і жадібно пожирають їх. Своїми пазурами вони виривають по узгір'ях глибокі нори й живуть там поодинці. Нори самиць — трохи більші, бо в них живуть ще двоє або троє малят.

Всі вони ще змалку плавають, як жаби, і можуть довго бути під водою. Самиці часто ловлять рибу, яку приносять потім своїм дітям.

Я прожив у краю гуїгнгнмів три роки, і читач, мабуть, сподівається, що я, подібно до інших мандрівників, подам йому опис тамтешніх звичаїв та побуту. Що ж, за цей час я справді бачив багато цікавого і можу поділитися своїми спостереженнями з допитливим читачем.

Благородні гуїгнгнми мають од природи нахил до всіх чеснот і не уявляють собі, як то розумна істота може робити щось зле. Отже, головне правило в них — це розвивати розум і керуватися тільки ним. Розум для них — не засіб для суперечок, як у нас, де його використовують, щоб довести яке завгодно твердження. Для гуїгнгнмів розум — це засіб збагнути, що розумне, а що ні.

Так воно й повинно бути там, де немає злих пристрастей та корисливості і де думка не затемнена забобонами.

Пригадую, як важко було мені пояснити моєму хазяїнові значення виразу: «на мою думку». Він уважав, що розум учить нас заперечувати або твердити тільки те, чого ми певні. Отже, суперечки, спірки, дискусії, обстоювання неправдивих або сумнівних думок — це вади, незнані серед гуїгнгнмів. Так само, коли я намагався розкрити йому різні системи нашої філософії, він тільки сміявся з них. Йому було дивно, що люди, які претендували на розум, створювали складні теорії, спираючись лише на власні здогади. Тут він був цілком згодний з думками Сократа[67], і думаю, що, наводячи цей факт, я роблю найбільшу честь королю філософії. Відтоді я часто міркував про те, які спустошення вчинила б ця доктрина по бібліотеках Європи і скільки закрила б стежок до слави в ученому світі.

Головні чесноти гуїгнгнмів — вірність у дружбі та доброзичливість. Вони з однаковою приязню ставляться до всіх — і знайомих, і незнайомих. Чужинця з найвіддаленішої частини краю вони зустрічають так само, як і найближчого сусіда. Приходячи в господу до першого-ліпшого гуїгнгнма, кожен почуває себе як дома. Вони надзвичайно скромні та ввічливі, але не знають того, що ми називаємо етикетом. Вони не розбещують своїх дітей і виховують їх, виходячи тільки з вказівок розуму. Я помітив, що мій хазяїн ставився до дітей сусіда не менш прихильно, ніж до своїх власних. Гуїгнгнми кажуть, що природа вчить любити всіх однаково, хоч одні з них і перевищують інших своїми чеснотами.

Виховання молоді поставлене в них чудово й заслуговує на те, щоб ми його перейняли.

Молодих гуїгнгнмів учать у них стриманості, працьовитості та охайності, і те, що хлопців та дівчат виховують у нас не однаково, мій хазяїн вважав за страшенну помилку. Він казав, що чоловік і жінка повинні мати однакові знання, хіба що жінці треба трохи більше знатись на домашніх роботах. А в нас жіноча половина ні на що не здатна. Доручати ж виховання дітей таким нікчемам, на його думку, просто безглуздя.

  67 Давньогрецький філософ Сократ вважав, що знання людини про навколишній світ дуже обмежені й неточні.