Слава ЗСУ!

Останнє завдання агента Ленкта явно несе на собі печать таємниці. За неофіційними відомостями з міністерства юстиції, м-р Ленкт не мав відношення до розслідування земельних махінацій, а виконував завдання, пов’язане з питаннями державної безпеки.

М-р Ленкт перебував на службі у ФБР з 1968 року і...

Розділ двадцять п’ятий

1

Блокнотів у шухляді письмового стола Джонні побільшало: спершу замість чотирьох стало п’ять, а на осінь 1978 року - вже сім. Тієї осені, коли помер папа римський, а невдовзі по тому і його наступник, у проміжку між цими двома подіями Грег Стілсон привернув до себе увагу всієї країни.

Відтіснивши на чергових виборах обох партійних кандидатів, він знову пройшов до палати представників і, коли внаслідок 13-ї пропозиції53 країна різко хитнулася вправо, заснував нову партію “Америка сьогодні”. Та найразючіше було те, що кілька конгресменів зрадили свої партії і, як казав Грег, “примотнулися” до нього. Більшість тих діячів дотримувалась майже однакових поглядів, що їх Джонні визначав як фальшиво-ліберальні у питаннях внутрішньої і політики і помірні, якщо не консервативні, в зовнішньополітичних питаннях. Жоден з них не підтримував угод Картера щодо Панамського каналу. А досить , було злущити лак лібералізму з їхньої внутрішньополітичної програми, як і вона виявлялася такою самою консервативною. Партія “Америка сьогодні” вимагала повести нещадну боротьбу з “китами” торгівлі наркотиками, надати містам право самостійно розв’язувати свої проблеми (“Трудівник-фермер сплачує податки не для того, щоб вони йшли на метадонові54 програми Нью-Йорка”, - заявив Грег); покінчити з усіма видами матеріальної допомоги повіям, сутенерам, бродягам, колишнім карним злочинцям: знизити податки за рахунок скорочення витрат на соціальні потреби. Все те було давньою піснею, але Грегова партія “Америка сьогодні” переклала її на приємний новий мотив.

Сім конгресменів і два сенатори переметнулися до Стілсона перед проміжними виборами. Шістьох конгресменів і обох сенаторів переобрали на новий термін. Восьмеро з цих дев’ятьох перебіжчиків були республіканці, від чиєї первісної платформи лишився тільки жалюгідний спомин. Їхній перехід до іншої партії і наступне переобрання один дотепник назвав куди майстернішим трюком, ніж той, якому передували слова: “Лазарю, виходь!”55

Дехто уже тепер вбачав у Грегові Стілсоні силу, з якою доведеться рахуватись, і то в не дуже далекому майбутньому. Щоправда, він так і не спромігся запустити на Юпітер чи на кільця Сатурна бруд із навколишнього середовища, зате доклав рук до вигнання принаймні двох негідників: конгресмена, що вимощував пір’ячком своє гніздечко, нишком знімаючи навар з платних автостоянок, і одного з помічників президента, який мав схильність до відвідування барів, де збиралися гомики. Його законопроект про нафтове опалення відзначався сміливістю й далекоглядністю, а в тому, як майстерно Грег провів його від першого читання до голосування, вчувалася несхибна рука провінційного самородка. У 1980 році витикатися Грегові буде ще зарано, міркував Джонні, 1984-й стане неабиякою спокусою, та якщо в нього вистачить витримки почекати до 1988-го, якщо він і далі зміцнюватиме свої позиції, а вітер не переміниться аж так, щоб змести геть його ще невкорінену партію, - хто знає, все може статися. Республіканці перегризлися між собою, і коли припустити, що на зміну Картерові прийде Мондейл, чи Джеррі Браун, чи хай і Говард Бейкер,то виникає питання: а хто ж далі? Навіть у 1992 році для Грега ще не буде запізно. Він же порівняно молодий. Атож, 1992-й - цілком імовірний рубіж.