Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Мина Мазайло

Дядько Тарас

Тарас Бульба?… Ніколи в світі! Тільки по-вкраїнському! Чуєте? виключно по-вкраїнському…

Тьотя Мотя

Єтого нє может бить!

Га?

Єтого нє может бить!

Доводи?

Доводи? Будь ласка, - доводи. Да єтого нє может бить, потому што єтого нє может бить нікада.

Задзвонив дзвоник. Рина затулила рукою рота тітці, другою - дядькові:

Ой… Цс-с-с… Це комсомольці прийшли.

Тьотя з-під Рининої руки до дядька:

Отак ви скоро скажете, що й Гоголь говорив, що й Гоголь ваш?…

Дядько

Він не говорив, але він… боявся говорити. Він - наш. (Пішли).


5

Увійшли комсомольці: один з текою, другий, чубатий і міцний, з футбольним м'ячем і третій - маленький, куценький, з газетою. Роздивились.

Той, що з газетою

Та-ак. Обставинки суто міщанські.

Той, що з текою

Чи варто й ув'язуватися?

Той, що з м'ячем

Парень просив - треба помогти…

Той, що з текою, подививсь у люстро. Зробив серйозну міну:

До того ж і темка: зміна прізвища! Та хай собі міняють хоч на Арістотелів, нам що! Радвлада не забороняє? Навпаки, потурає. Та й причинами не цікавиться ніколи.

Той, що з м'ячем, постукотів пальцем у лоб того, що з текою:

Аренський! Навіть Козьма Прутков сказав: ди-вись у коріння речей.

Той, що з газетою, теж постукотів:

І собі в голову, коли що кажеш. Зміна прізвища у міщанина…

Той, що з м'ячем

Це ознака здвигу в його ідеології - раз! І дізна-тись про причини…

Той, що з газетою

Нам буде корисно - два!


6

Увійшов Мокій:

Невже прийшли? Спасибі!… А я, бачте, заховавсь отут із своєю укрмовою…

Сиджу сливе сам удень і вночі та перебираю, потужно вивчаю забуту й розбиту і все ж таки яку багату, прекрасну нашу мову! Кожне слово! Щоб не пропало, знаєте, щоб пригодилось воно на нове будування. Бо, знаєте, вивчивши мову так-сяк, нічого з неї прекрасного й цінного не складеш… От… Сідайте! Зараз почнемо (пішов).

Аренський

Занадто захоплюється мовою.

Боліє. Питання - чого?

Той, що з м'ячем

А того, що ти не болієш нею. І тільки псуєш. Партія пише, пише - візьміться, хлоп'ята, за українську культуру, не бузіть з мовою, а ти що? Ще й досі "Комсомольця України" не передплатив. Парню треба помогти! Парня треба витягти!


7

Увійшли: Мокій, тітка, дядько, Мазайло, жінка, Баронова -Козино, Уля.

Так-от… Мої товариші комсомольці… Прийшли…

Той, що з м'ячем, підморгнув своїм і, вдаривши м'ячем об підлогу (Баронова здригнулась), почав:

На дискусію, чи що…

Виступила вперед тьотя Мотя:

Просимо, товариші, молодії люди комсомольськії, просимо сідати!… Ах, я

завжди казала, кажу і казатиму, що якби мені років десять скинути, я б сама вписалась у комсомол. Ух, і комсомолка б з мене вийшла! Ух! (Повела плечем. Підскочила).

Той, що з м'ячем, звернувся до товариша з текою:

Чуєш, Аренський?

Тьотя

Чудове прізвище!

Баронова-Козино

Ідеальне!

Мазайло побожна зітхнув, тоді тихо до Рини, до жінки:

Чула? (Побожно). Аренський!

Той, що з м'ячем, і куценький, зачувши це, порекомендувались, вмисне акцентуючи свої прізвища:

Тертика.

Баронова-Козино здригнулась, мов од електричного струму.

Тьотя

Як?

Тертика, вдаривши м'ячем об підлогу, і куценький виразно:

Іван Тертика.

Баронова-Козино здригнулась.

Микита Губа.

Баронова-Козино зблідла.

Дядько Тарас до Тертики:

Вибачте! Ви часом не з тих Тертик, що Максим Тертика…

Тертика

Батько мій Максим…

Був на Запорожжі курінним отаманом…

І тепер на Запоріжжі, та тільки він робітник-металіст і отаманом не був…

Та ні… Курінним отаманом Переяславського куреня славного Війська Запорозького низового на початку XVII століття.

Не знаю.

Дядько Тарас

Дуже жалко.

Тьотя зацокотіла каблучкою об графин:

Не так давно я прочитала, щоб ви знали, товариші, одну дуже цікаву книжку. Я прочитала всю книжку, і в тій книжці прочитала буквально все, що було написане і надруковане в тій книжці. Буквально все. А найбільш я прочитала, щоб ви знали, таке глибокодумне місце: життя - то є все… І оце воно мені зараз чомусь згадалося: життя - то є все… Так! (Трошки задумалась, покивала головою, зітхнула). Життя - то є все… Пропоную, товариші, обрати президію. (Поспішаючись). Гадаю, годі буде одного предсідателя? Заперечень нема?

Нема!. Кого?

Рина, поспішаючись:

Попередня
-= 13 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 2.


Останній коментар

Buriakvova 26.11.2014

Цікаво


anonymous7538 03.07.2014

Непогана п'єса, легко читається. Початок не дуже, але кінець гарний.


Додати коментар