Слава ЗСУ!

Ніхто не цікавився статистикою тих наших дітей, які діставали найвищі нагороди в американських (канадійських) школах. А якби ми таку статистику мали, то самі не повірили б тому фантастично високому відсоткові цих наших дітей щодо кількости нашої імміграції і всього населення Америки. На підставі власного понад 40–річного спостереження сміємо твердити, що український народ є найздібнішим народом.

Найздібніший і наймузикальніший. А чому ж ми не маємо, скажім, композиторів світової слави?

МАЄМО! Та не лише вороги, але й ми самі «даруємо» їх сусідам і несусідам. Така вже «щира» наша вдача, мабуть! Чи хто досліджував національне походження П. Чайківського або М. Глінки? Чи інших «русскіх», «польських», «німецьких» і т. д. композиторів? А мати Л. Бетовена була українка на ім'я Кеверич (див.: «Encyclopedia Britannica».). В. Моцарт, Й. Бах народилися в тих околицях Німеччини, що заселені нащадками колишніх русів. Моцарт, Ліст, Бах — імена не німецькі так, як і Чайківський, Глінка не московські.

Наш Д. Бортнянський в композиторському змагу, що його влаштувала Італійська Музична Академія, переміг славного на весь світ В. Моцарта. Нашого музичного Генія М. Березовського (1745–1777) москвини загнали в могилу на 32–ім році його життя. Другого музичного нашого Генія А. Веделя (1767–1805) москвини задушили в тюрмі на 39–му році життя за те, що не хотів творити для москвичів. М. Леонтовича (1877–1921) москвини застрілили на 44 році його життя. М. Лисенко (1842–1912) творив принагідно, у вільні від заробіткової праці хвилини, перевтомлений і під пильним оком московської поліції. Про цих ми знаємо, бо їм пощастило виявити себе. А СКІЛЬКИ ПРОПАЛО ПО СЕЛАХ — НЕВИЯВЛЕНИХ? А скільки потенційних геніїв загинуло, коли Україна століттями боронила Европу від азійських орд (а Европа за нашою спиною спокійно розбудувала свою культуру)? А яку величезну потенціяльну творчу силу, творчий Геній має наша нація — показує нам вся наша праісторія, історія і сучасність.

І незважаючи на такі жахливо, катастрофально несприятливі історичні умови, все ж українська нація МАЄ ЧИМ ПИШАТИСЯ. Багато що УКРАЇНА ВКЛАЛА ДО СКАРБНИЦІ ВСЕЛЮДСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. Біда лише, що «правнуки погані» не знають тих своїх власних скарбів. А їх помітили навіть чужинці. Частину (дуже маленьку) їх помічень ми навели в попередніх розділах. Ось ще одна. Німецький поет Ф. Боденштедт сто років тому писав: «Ціле життя кількох людей не вистачить, щоб дослідити українську народну творчість: його пісні, казки, перекази, легенди» (F. Bodenstedt. «Die poetische Ukraine»). Життя кілька сот фахівців не вистачить, щоб висвітлити тему «Творчий Геній української нації». Лише сухий каталог тої творчості, без коментарів, був би кількадесяттомовий.

Культурна творчість трипільців, державно–орґанізуюча творчість скитів, мистецька та економічна творчість сарматів, християнсько–цивілізаційна творчість русів, творчість національних дороговказів «поборників святої волі» — українського козацтва — старого на Дніпрі і нового в Карпатах.

Велич розмаху! Висота злету! Глибина ідей!

…І яка ж катастрофально жахлива диспропорція з сучасністю і сучасниками!

Причини? Про них громом гримів наш національний пророк; про них розпучливо кричала наша Касандра; про них вже пів століття безутомно тлумачить нам Дмитро Донцов.

Дайте рабові вірлині крила за плечима, а він замітатиме ними вулиці. Хахол — гречкосій, «селянська нація» і… найвища культура в Европі, імперія на трьох континентах, єгипетські фараони, римські імператори, творці Біблії, азбуки, батьки європейських народів, Заратустра, Будда, Лютер, Бетовен, Клавзевіц… Ні! Це вже переходить усякі межі! Це вже не просто зоологічний шовінізм, це вже чисте божевілля!

Та навіть припустім, що славні предки «літали орлами понад небесами», але де сіли правнуки погані? Сіли в болото в ганебному для нації 1917 році.

Так! Лише мале запитання: ХТО сів (і донині сидить)?

Марна праця оповідати сліпакові про красу сонця. Марна праця оповідати слимакові («загубленій малій людині») про безмежні обрії минулого, сучасного і МАЙБУТНЬОГО, обрії, що їх бачили вірлині очі наших прадідів великих, які ЛЮБИЛИ літати попід небесами. Не до сліпаків і слимаків наша мова. Вона для тих Ярем, що замітають поки що «жидівську» хату своїми крилами, щоб відкрити їм очі на тих вже незчислимих Галайд, які ВЖЕ відчули СИЛУ своїх крил і полетіли попід небеса.

І високо полетіли. Дуже високо! Аж на недосяжну людям височину П'ЯТИСОТ БЕЗСМЕРТНИХ УКРАЇНСЬКИХ ЖАНН Д'АРК.