Під куполом | Читання твору

Вона стрибнула в кеди, побігла до кухні й побачила, що її коргі не скиглить під «гуляльними» дверима, а мирно спить у своєму ліжку — на ковдрі між холодильником і пічкою. На кухонному столі знайшлася притулена до перечниці й солянки записка.

15:00

Джуліє,

Піт Ф. і я разом потрудилися над матеріалом про супермаркет. Вийшло не супер, але стане таким, коли ти пройдешся по ньому своєю рукою. Кадри, що ти їх там зняла, непогані також. Приходив Роммі Берпі, казав, що в нього повно паперу, тож із цього боку в нас все окей. Також він сказав, що тобі треба написати редакторську колонку про те, що відбулося. «Абсолютне роздрочування, — сказав він. — І абсолютна некомпетентність. Хіба що вони хотіли, щоб саме це трапилося. Від того кадра всього можна чекати, і я маю на увазі не Рендолфа». Ми з Пітом погоджуємося, що редакторська колонка потрібна, але нам треба бути обережними, поки не стануть відомими всі факти. Також ми погодилися з тим, що, аби написати колонку так, як вона має бути написана, ти мусиш виспатися. Пані, у вас справжні чували під очима! Я йду додому, побачуся з жінкою і дітьми. Піт пішов до ПД. Сказав, щось «круте» трапилося і він хоче з'ясувати що і як.

Тоні Г.

P.S. Я вигуляв Гореса. Він зробив усі свої справи.

Не бажаючи, аби Горес забував, що це вона світло його душі, Джулія розбудила його ще до того, як надійшов час поглинання ним «Тугих смужок»[303], а потім спустилася в офіс, щоби причесати репортаж і написати редакторську колонку, на якій наполягали Тоні з Пітом. Щойно вона почала працювати, задзвонив мобільний.

— Шамвей слухає.

— Джуліє! — голос Пітера Фрімена. — Гадаю, тобі варто прибути сюди. За стійкою сидить Марті Арсенолт, і він мене не пускає. Каже, щоб я почекав десь від-чорта-збоку! Він ніякий не коп, звичайний собі тупий лісоруб, котрий трохи підробляє влітку регулювальником дорожнього руху, але зараз строїть з себе таке цабе велике, як член у Кінг-Конга.

— Піте, в мене тут купа роботи, тож поки…

— Бренда Перкінс мертва. А також Ейнджі Маккейн, і Доді Сендерс…

— Що? — вона підхопилася так стрімко, що перекинувся стілець.

— …і Лестер Коґґінс. Їх було вбито. І, слухай сюди, за ці вбивства заарештовано Дейла Барбару. Він зараз сидить тут у камері, в підвалі.

— Я зараз же буду там.

— От бля, — лайнувся Піт. — Тут іде Енді Сендерс, весь такий збіса заплаканий. Може, мені спробувати взяти в нього коментар або…

— Ні в якому разі, чоловік втратив дочку усього через три дні після того, як втратив дружину. Ми ж не «Нью-Йорк Пост». Я зараз же буду там.

Не чекаючи відповіді, вона обірвала розмову. Спершу вона почувалася доволі спокійною; навіть не забула замкнути редакцію. Та, тільки-но ступила на тротуар, у спеку, під небо, немов закопчене тютюновим димом, куди й подівся її спокій. Джулія побігла.

Джо, Норрі й Бенні судорожно смикались, лежачи в якомусь надто розсіяному світлі сонця на дорозі Чорна Гряда. Згори їх палило надто гарячим жаром. Аж ніяк не схильна до самогубства ворона всілася на телефонному дроті й глипала на них яскравими, розумними очима. Каркнувши один раз, вона змахнула крилами і полетіла геть під цим дивним денним небом.