Слава ЗСУ!

Минула його сила, він старий вже,

Подейкують, йому давно за двісті.

Він стільки вже пройшов країв чужинних

І стільки відбивав щитом ударів!

Скількох царів перетворив на злиднів!

Коли ж нарешті втомиться од битв цих?»

Посол сказав: «Адже він зовсім інший!

Його хто бачив, скаже неодмінно,

Що Імператор франків - справжній лицар!

Не зможу я його хвалити й славить,

Бо вище він і слави, і похвал всіх!

Про справжню смілість Карла хто розкаже?

Бог дав завзятості йому без міри!

Загину, та не обману довіри!»

41

А мавр своє: «Дивуюся я Карлу.

Він вже старий і сивий, як я знаю,

Йому давно вже двісті літ чи більше.

Скількох він втрат зазнав в борні невтомній,

І від мечів й списів поранень скільки!

Скількох царів перетворив на злиднів!

Коли же він утомиться від битв цих?»

«Цьому не буть, поки живий племінник.

Він кращий лицар в піднебеснім світі,

Його друг Олів\'єр не гірший в битві,

Дванадцять перів, фаворитів Карла,

І двадцять тисяч франків - ар\'єргард весь.

Спокійний Карл, нікого не боїться!»

Аой!

42

Невірний знов: «Для нас велике диво,

Що Карл Великий, вже старий і сивий,

І, як я знаю, має двісті років.

Завоював мечем країн він безліч!

А скільки був поранений списами!

І переміг в боях стількох царів він!

Коли ж нарешті втомиться од битв цих?»

І граф: «Поки живий Роланд - ніколи!

Подібного барона Схід не бачив.

Його друг Олів\'єр не менш відважний.

Дванадцять перів, що їх Карл так любить,

І їх дружина - двадцять тисяч франків.

Король спокійний, ворог не страшний їм!»

Аой!

43

«Мій любий Ганелоне, - цар відмовив, -

У світі кращої немає раті;

Я маю вже чотири сотні тисяч,

Щоб битися із Карлом, з його військом».

Та заперечив граф: «Не зараз тільки,

Бо багатьох ви втратите невірних.

Облиште це безумство, будьте мудрі!

А Карлові скарбів пошліть ви стільки,

Щоб кожний з франків тільки здивувався.

Додайте ще заручників із двадцять.

Поверне Карл у Францію-красуню,

Позаду ж ар\'єргард лишиться, мабуть,

З ним граф Роланд, племінник королівський

З відважним й мудрим Олів\'єром разом.

Повірте, як помруть обидва графи,