Слава ЗСУ!

«Так буть за цим!» - тут Ганелон озвався.

Обійми, поцілунки в щоки, в губи.

49

Аж тут з\'явився Кліморін-поганець.

З усмішкою звернувсь до Ганелона:

«Візьміть шолом мій, кращого немає.

На лобі вставлений гранат безцінний.

Допоможіть лиш покінчить з маркізом,

Порадьте засіб, як його збезчестить».

«Гаразд все буде!» - відповів граф-зрадник.

Обійми, поцілунки в щоки, в губи.

Аой!

50

Прийшла сама цариця Брамімонда.

«Я вас шаную, графе! - так сказала, -

Вас хвалить чоловік і всі придворні.

Прийміть ви для дружини два браслети

Із золота, гранатів й аметистів -

їх вартість вища за скарби всі Риму.

І Карл не бачив ще краси такої!»

І зрадник заховав браслети в чобіт.

Аой!

51

Позвав Марсілій скарбника Мальдюйта:

«Приготував ти подарунки Карлу?»

Той відповів: «Так, сіре, вже готові!

Сімсот верблюдів з золотом і сріблом

І двадцять найзнатніших аманатів».

Аой!

52

Поплескав по плечу цар Ганелона

И сказав: «Ти дуже мудрий і відважний!

В ім\'я святого вашого закону

Не зрадь ти клятви даної довіку!

Скарбами я тебе осиплю вдосталь:

Дам десять мулів з золотом арабським

И щорічно надсилатиму по стільки ж.

Візьми ключі оці від Сарагоси

І передай дари всі Карлу зразу ж.

Якщо Роланд лишиться в ар\'єргарді,

В лощині десь зустріну під горою.

Зітнемося тоді в смертельнім бої».

Промовив Ганелон: «Не гаймо часу!»

Сів на коня і рушив в путь зворотну.

Аой!

53

До володінь своїх підходив Імператор,

Неподалік від Гальни стан розбили.

Роланд здобув це місто, знищив стіни,

Зруйнованим стоятиме століття.

Король новин чекав од Ганелона,

Данину від Іспанії й уклону.

А на зорі, ледь ранок вже засяяв,

Граф Ганелон до табору під\'їхав.

Аой!

54

Прокинувсь Імператор рано-вранці,

Прослухав ранню службу, помолився.

Перед наметом на траву зелену всівся.

Роланд і Олів\'єр стояли поруч,