Слава ЗСУ!

В зворотну путь зібрався Імператор,

Коли з\'явився авангард ворожий.

Два вісника від нього відділились,

Ім\'ям еміра битись викликають:

«Король пихатий, не втечеш од нас ти!

Емір наш Балігант тут зараз буде,

Арабські вояки не знають страху,

Твою сьогодні ж перевірим мужність!»

Аой!

За бороду Великий Карл схопився,

Згадавши біль утрати і нещастя...

На своє військо глянув гордовито,

Ясним могутнім голосом закликав:

«До зброї, франки! Хутко всі по конях!»

Аой!

215

Великий Карл готується до бою.

Важкий він панцир першим одягає,

Узяв шолом і пристібнув Джойоза,

Меча, який виблискує, мов сонце.

На шию він підвісив щит джиронський,

А в руку взяв надійний спис бландонський

І сів на відданого Тансендюра,

Коня, здобутого ще під Марсоном,

Коли убив з Нарбонни Мальпаліна.

Пускає поводи, коня острожить

І мчить перед рядами тисяч франків.

На поміч Бога зве й Петра із Рима.

Аой!

216

До Карла в полі лицарі зійшлися

Озброєні, їх понад сотні тисяч.

Військовий обладунок око тішить,

Баскі чудові коні, зброя сяє,

А на списах штандарти різнобарвні.

Вистрибують на коней легко й ловко,

А ворог з\'явиться - прожогом в битву.

Побачив їх король й замилувався,

Покликав Джозерана із Провансу

І Найма-герцога, Ансельма із Майянса:

«Хто не повірить в силу цього війська?

Безумець той, хто зважиться з ним битись!

Якщо араби не втечуть самі у страсі,

То сплатять дорого за смерть Роланда!»

Промовив Найм: «На все є Божа воля!»

Аой!

217

Покликав Карл Рабеля, Гвінемана

І гучно наказав своїм васалам:

«Заступите Роланда й Олів\'єра!

Тримайте Дюрандаля й Оліфанта.

Очолите ви військо в авангарді,

Даю вам вояків п\'ятнадцять тисяч,

Бійців найбільш хоробрих і завзятих.

Слідом за вами піде стільки ж війська,

Його очолять Джебоїн з Лораном».

Враз герцог Найм із графом Джозераном

Шикують вояків у дві колони.

Зустрінуть ворогів - почнеться сеча.

Аой!