Слава ЗСУ!

Вадим – людина поступлива, уважна, добра, спокійна.  Володіє приємною зовнішністю: високий, худий шатен із зеленими очима. Йому років 29. Тільки став стійко на ноги: пропрацював декілька років головним програмістом в комп'ютерній фірмі по створенню комп'ютерних ігор. NetAves – так називається ця фірма. А зараз ось капітан на космічному кораблі. І вся надія на нього.

Валентин – всепрощаючий хлопець, ні на що не ображається, любить міняти наряди, займатися своїм тілом, що ніяк не визначився у виборі своєї дівчини, а тому любить всіх, що жіночого роду. Жодна дівчина не може добитися його розташування. Одна заговорила, що хоче заміж і дітей – отримала розрив відносин. Інша намагалася його завоювати – стала нецікава. Він же – мисливець, хоче сам завойовувати. Третя недостатньо красива (це він так вважає), хоча вона володіє прекрасною фігурою і приваблива. Четверта чомусь не та, хоча розумна, красива, добра і була зацікавлена Валентином. Тільки по одній дівчині страждав, яка була заміжньою. Навколо стільки дівчати – ніяк йому не догодиш.

Валентин захоплюється тренажерами, постійно тренується, качається. У нас він в ролі тілохранителя, захисника, охоронця.

Максим – дуже-дуже, ну просто взагалі мовчазна людина. Спокійно займається своєю роботою. І нікуди не лізе. Відповідно хороший співбесідник: постійно мовчить і слухає. Дружина у нього така ж мовчазна. Вони навіть, коли зустрічалися, гуляли мовчки. І познайомилися вони на роботі, де обидва працювали. Ось так настільки схожі люди возз'єднувалися.

Максим на кораблі працює кораблебудівником і начальником цеху. Його дружина – учений в одній вузькій сфері.

Дар'я – весела, цікава і розумна дівчина. Математик, захоплюється комп'ютерною графікою, живописом, фантастикою, мріє написати книгу.

Дар'я стрибала колись з моста з канатом, заплативши за цю розвагу. Ось така екстрімалка, любителька адреналіну. Займалася салсой (таким видом любовних парних танців), добре фізично підготовлена. У нас на кораблі працює як особистий тренер всіх охочих.

Даша ще інші виконує обов'язки: проводить математичні розрахунки, займається суспільною діяльністю.

І ще вона – хороша подруга, весела і жартівлива. На життя дивиться через усмішку.

Пора нам спускатися. Поки все йде добре. Як за планом.

Першим вилетів в реактивному скафандрі капітан. За ним всі інші.

Пролетіли декілька кілометрів. Потім повернулися і залишилися біля корабля.

Вирішили опуститися на землю. Вона гладка і біла. Жодної плямочки. Вдалині видніються скелі. І вони здаються такими ж гладкими.

Датчики не виявили в повітрі нічого небезпечного для нашого дихання. Можна зняти шоломи.

- Ліза? – Звернувся капітан до помічниці на кораблі. – Зв'язок хороший? Перевір ще раз: чи загрожує нам що-небудь в повітрі? Чи можу я зняти шлем?

- Перевіряю. Комп'ютер показує: нічого небезпечного для нашого існування не немає. Я думаю, знімайте сміливо, капітан!

Капітан Вадим зняв шолом і, трохи пробуючи по відчуттям, трішки вдихнув повітря цієї планети. А потім, як би скучивши по рідному повітрю, з жадністю почав дихати повними грудьми.

- Давно я не дихав настільки чистим і свіжим повітрям. На Землі сторіччями його перепсували заводами, вихлопними газами і вирубкою лісів. Яка насолода дихати незайманим людською хімією повітрям!!!