Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Робін Гуд

власну мішень, і ми повторимо все спочатку.

Король похмуро махнув рукою. І тоді Робін повторив другу улюблену штуку лісовиків: на те місце, де раніше стояла ціль, він устромив у землю тоненьку лозинку, очищену від кори.

— Ну, друже Гільберте, — весело гукнув він, — гадаю, ти зможеш влучити оту ціль!

— Куди там влучити, — відповів Гільберт, — я ледве бачу її звідси. Але заради честі короля все ж спробую…

Проте цей постріл був для нього фатальний: стріла спокійно пролетіла мимо лозинки.

На лінію стрільби знову вийшов Робін Гуд. Він ретельно перевірив тятиву й уважно вибрав стрілу. Потім серед мертвої тиші розтягнув аж до скроні лук, швидко прицілився й вистрілив. Стріла тонко просвистіла в повітрі і зрізала лозинку, неначе ножем.

— Слово честі, у вас чарівничий лук! — вигукнув Гільберт. — Мені навіть не снилося, що так можна стріляти!

— А ви б прийшли повчитися до нас у зелений ліс, — подружньому мовив Робін, — бо ж лоза не росте на лондонській бруківці.

Розлючений король зірвався з трону й подав суддям знак розподілити призи. Він не промовив до королеви жодного слова, — мовчки вийшов з ложі, похмуро сів на коня і, супроводжуваний своїми синами та лицарями, поїхав з турніру.

Коли він проїжджав повз своїх лучників, ті шанобливо ставали перед ним на коліно. Та король лише обпік їх зневажливим поглядом і, пришпоривши скакуна, перейшов на галоп.

Підвівши руку, королева поманила до себе розбійників. Ті підійшли і схилилися до її ніг.

— Ви мені чудово послужили, — мовила королева, — хоч я дуже шкодую, що це розгнівило короля. Проте боятись вам нічого: його величність завжди дотримує слова. А до тих призів, що ви їх зараз чесно завоювали, я додаю ще гроші, які я виграла в короля та мілорда єпіскопа Герфорда. Купіть на них для всієї ватаги найкращі мечі, які тільки можна знайти в Лондоні, і назовіть їх мечами королеви. А потім покляніться перед ними до кінця днів своїх захищати всіх бідних, знедолених і всіх жінок.

— Клянемось, — урочистим голосом відповіли Робін Гуд та його друзі.

Королева дозволила всій п'ятірці йоменів поцілувати їй руку, потім підвелася з трону і в супроводі фрейлін попрямувала до виходу з ложі. Тієї ж миті навколо Робіна та його друзів з'юрмилися всі королівські лучники. Кожному з них кортіло ближче познайомитися з тими, про кого вони так багато чули. А позад лучників гудів і штовхався величезний натовп глядачів, які теж намагались хоч одним оком поглянути зблизька на знаменитих розбійників.

— Та що це! — засміявся Маленький Джон. — Адже ми не ярмаркові клоуни!

Нараз повернулися з ради судді й, відповідно до вказівки короля, оголосили імена тих, кому дісталися призи. Робін одержав гаманець з чотирма десятками золотих фунтів, Маленький Джон — теж гаманець, але з чотирма десятками срібних пенні. Алану Дейлю присудили ріжок, оздоблений золотом. Хлопець був дуже радий, бо він і на дудочці грав не гірше, ніж на срібнострунній арфі. Та коли мова зайшла про дві бочки рейнського вина, дві бочки англійського пива і п'ятірку найжирніших оленів, Робін сказав:

— Ні, навіщо нам потрібне те вино й пиво так далеко під рідного лісу? І де це видано, щоб у Шервуд тягнути звідси оленів, коли там і своїх вистачає? Слово честі, Гільберт і Тепус непогано стріляли. Залишмо ж для них цю їжу й питво, якщо вони згодні від нас їх прийняти.

— З щирим серцем, — відповів Гільберт, потискуючи Робінові руку. — Ви чудові хлоп'ята, і ми піднімемо тости за здоров'я кожного з вас на вічну згадку про цей знаменний турнір, якого не бачила та більше й не побачить Англія!

Ці слова повторювали всі королівські лучники, обмінюючись дружніми рукостисканнями з п'ятьма знаменитими розбійниками.

Так закінчився королівський турнір, розповідь про який, переходячи від батька до сина, дожила аж до наших днів.


Розділ чотирнадцятий

ЯК РОБІНА ГУДА ШУКАВ ОДИН МІДНИК

І поки мідник на столі

Спокійно висипався,

Роб тихо вийшов із корчми

І поблизу сховався.


Ще й документ забрав, немов

То був йому дарунок,

А бідоласі залишив

За випите рахунок.


ороль Генріх II не зрадив свого слова. Робіна Гуда і його друзів безборонно випустили з Лондона (цей від'їзд глибоко засмутив Маріан), і вподовж сорока діб жодна рука не піднялась проти них. Та коли скінчився цей термін, його величність востаннє наказав шерифу Ноттінгема покінчити з розбійниками, притому негайно, якщо йому дорога посада.

Про славні діла ватаги Робіна Гуда, в тім числі й про великий турнір на Фінсбурзьких

Попередня
-= 50 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 42.

Останній коментар

Аліна 20.02.2021

Цікаво. Мені сподобалось.


Іра 27.09.2020

Дуже гарно . Дякую за переклад


Іра 27.09.2020

Я дуже дякую тому що ніде не могла
знайти про Робіна на українській а тут
така можливість


Додати коментар