Слава ЗСУ!

***

О світе! Знаєш сам, які твої діла!

Сидиш недвигою у башті гніту й зла!

Одним добро даєш, а іншим - лихо! Тільки

Це й знаєш ти, осел! Ні, гірший від осла!

***

О Доле! Бідний нам ти приділяєш пай!

Звільни ж мене з тенет, за ворога не май!

Якщо ти з дурнями й низькими накладаєш,-

Ну що ж, тоді й мене за йолопа вважай!

***

Ті, що поклони б\'ють, наслідують ослам,

Бо служать шахраям, шахрайський возять крам

І найдивніше те, що під покровом віри

Живуть кафірами* і продають іслам!

* Кафір - «невірний» у мусульманському світі.

***

В Каабі, в капищах,- дух рабства і покори.

Співають рабству гімн церковні дзвони й хори,

Міхраби*, храми, хрест - та це ж усе ознаки

Терпіння рабського, його міцні підпори!

* Міхраб - заглиблення в стіні мечеті.

***

Ви думкою найвищого сягнули,

Про Всеблагого теревені гнули,

А в тайне прозирнути не змогли:

Налепеталися - й навік заснули.

***

Ви в себе всесвіту ввібрали силу

I судите про нього - з небосхилу,

А суть пізнавши - наче небосхил,

Сягаєте чолом земного пилу.

***

I юних, і старих - всіх поглинає час,

I невеликий нам дається днів запас.

Ніщо не вічне тут: ми підемо так само,

Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас.

***

Не буде рож - є колючки над яром;

Погасне світло - вдовольнишся жаром;

Не буде шейха й ханаки* - ну що ж:

Здобріємо дзвіницею й зуннаром**.

* Ханак - місце молитви, монастир.

** Зуннар - пояс, який носили християни в мусульманських державах.

***

Ти з глини сам зліпив мене, о Боже!

Ти ковдру тчеш мені і стелиш ложе.

Ніхто у голову мені, крім тебе,

Ані добра, ні зла вписать не може!

***

Той, хто усмішку дав устам дитячим,

Хто темряву послав очам незрячим,

Нічого нам не дав! Та ми не плачем,

Бо тільки горе навкруги ми бачим.

***

Як жаль, що молодість безслідно протекла,

Що в ступі Неба нас потовчено до тла!

О горе, горенько! I оком не змигнувши,

У прах вернулися, покинувши діла!