Інші твори цього автора
 | Автор - |
| Опубліковано 04.03.2013 |
| Кількість сторінок 16 |
| Читає 569 Прочитало 20 |
| Будь обережним зі своїми думками. Вони можуть змінити твоє життя. Дехто має плани на тебе... |
| Автор - |
| Опубліковано 07.03.2013 |
| Кількість сторінок 1 |
| Читає 119 Прочитало 118 |
| Слова про того, хто оберігає твою душу, не маючи сили змінити щось в твоїй книзі життя |
| Автор - |
| Опубліковано 07.03.2013 |
| Кількість сторінок 2 |
| Читає 163 Прочитало 55 |
| Чи маєм ми право вибирати кому жити, а кому померти? |
| Автор - |
| Опубліковано 07.03.2013 |
| Кількість сторінок 1 |
| Читає 483 Прочитало 352 |
| Трохи слів про усім відоме гріховне й цнотливе почуття - кохання |
| Автор - |
| Опубліковано 30.11.2013 |
| Кількість сторінок 1 |
| Читає 9 Прочитало 0 |
З темряви народилось світло.
Сонце кольору вохри, здіймалось небесним палацом, кидаючи рідке золото на зелену стіну лісу. Південний вітер колихав старі віти дерев, цілуючи ніжне листя, через яке пробивалось малахітове марево з тіні і світла. |
| Автор - |
| Опубліковано 30.11.2013 |
| Кількість сторінок 4 |
| Читає 91 Прочитало 0 |
| Дорога мов змія, повзла через хвойний ліс, який простягався на сотні миль. Стомлене сонце ховалося за верхівки дерев, лиш поодинокі промені світла пробивались через густу хвою й падали на мокрий асфальт від нещодавньої зливи. В повітрі відчувався терпкий озон, який полонив кожну живу молекулу дикої природи |
| Автор - |
| Опубліковано 10.03.2014 |
| Кількість сторінок 1 |
| Читає 66 Прочитало 75 |
| Запах мокрої іржи подавляв усе. Він злітав червоним листям угору, де в пітьмі сегменти ланцюгів танули немовби шматки туману під ранковим світлом. Та тільки не внизу. Палаюче море лави колихалось ревучими хвилями. Живим вогненним звіром, лизали дев’яту щабель сходів чорних від застиглої крові мучеників. |
| Автор - |
| Опубліковано 14.03.2015 |
| Кількість сторінок 99 |
| Читає 1939 Прочитало 0 |
| Ера смутку розгорнула чорні крила над моїм спадком. Сліпі очі споглядають, як море крові розбивається об кістяні береги, де круки додзьобують залишки плоті тих, хто розпочав війну за мою владу. Та тільки мені відому чи вкусить уроборос себе за хвіст чи захлинеться власною слиною, коли брати дістануться Форади або згинуть в кам’янистій утробі підземного світу. Куди навіть світло боїться потикати свого носа. Знаю, як пульсує жилами історія зіткана вчинками праведників з душами грішників. Відчуваю зрадницю з діадемою принцеси в обіймах нелюб |
Ваш коментар буде першим!
Слава ЗСУ!