Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Статус Королеви

- Любаво, через ліс коротше, - крикнув Тихон.

Любава зупинилася.

- А я… А я ще по Катріни хочу заскочити. Обіцяла їй крашанок своїх дати.

- Ну бувай.

Поїхав Тихон, а Любава стала на мосту дочекатись поки віз його за деревами зникне.

Постояла трохи. Зник за деревами і цокіт коней, і стукіт коліс. Подивилася Любава на іншу сторону мосту. А зразу за мостом хата баби Варвари. Міст старий, дерев’яний, і такий хиткий. Кожен крок для нього, як сіль на рану. Здається стаєш, а він от-от під тобою провалиться. Любава невпевнено пішла по мосту, боячись, навіть, зайвий рух зробити. Руки трусяться, ноги трусяться. І чого вона, та баба, така страшна? Подивилася Любава вниз. Річка текла від самого пагорбу. Скрізь вода чиста, прозора, річка весною завжди уповні. А біля Варвариної хати брудна стає, аж чорна. Вузька, вузька, під кропивою і не видно її. А далі знову розширюється і світлішає.

Зійшла Любава з мосту, зайшла у двір. Ні душі… Бур’яни вище голови, хата стара, напіврозвалена. Підійшла до дверей, постукала тричі. Ніхто не відповів.

Заглянула у вікна. Нема нікого.

Відійшла від хати. Бачить – криниця посеред двору стоїть. Підійшла до криниці, заглянула всередину, а там - порожньо. Де ж ця баба воду бере? Мабуть, чаклує над тим колодязем.

Раптом двері відчинилися, з хати Варвара вийшла. І звідки тільки взялася? Нікого ж в хаті не було, тільки-но ж сама бачила через вікно.

- Любаво, чого прийшла?

- По допомогу, - перелякана до смерті, відповіла Любава.

- То проходь. Допомогти завжди раді.

Страшно Любаві, та знала вона, на що іде. Зайшла в хату. Скрізь по кутках павутиння, хата волога, не білена.

- Сідай, - промовила Варвара. – Води випий, чистісінької.

- Звідки ж вона у вас така, чистісінька? – перепитала Любава, підносячи глек до губ.

Попередня
-= 385 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 131.


Останній коментар

Іванка 21:57:38

Роман чудовий! Читати легко та цікаво.
Спочатку бентежить різке переплетіння
сюжетних ліній, потім розумієш це одне
ціле. Дарма що кохання не принесло
щастя. Доля персонажів хвилює, змушує
задуматись. Рекомендую!


  01.11.2015

Читається то легко ,але цей прикол з сережкою... Ємма що страждала розсіяним склерозом? Таке не памятати


  21.07.2015

Мені сподобався....


Додати коментар