Слава ЗСУ!

Рейчел було розкрила рота, щоб відповісти, але слова застрягли у неї в горлі.

— Зак Герні поставився до вас надзвичайно шляхетно, — відрізала Тенч, — і якщо чесно, то ваш демарш скидається на дешевий виборчий трюк у стилі сенатора Секстона. Припиніть зараз же ваші штучки, інакше ми подамо на вас до суду.

На лінії запала тиша.

Рейчел і досі сиділа з розкритим ротом, коли раптом у двері постукав капітан.

— Міс Секстон! — гукнув він, прочинивши двері. — Ми приймаємо слабкий сигнал з канадського державного радіо. Президент Герні щойно розпочав прес-конференцію.

68

Стоячи у прес-центрі Білого дому, Зак Герні відчував тепло софітів і знав, що на нього зараз дивиться увесь світ. Блискавична спецоперація, здійснена відділом інформації Білого дому, викликала неабиякий інтерес серед засобів масової інформації та широкої публіки. Ті, хто не дізнався про президентське звернення по телевізору, радіо чи Інтернету, неминуче почули про нього від сусідів, колег по роботі та членів родини. На восьму вечора всі, хто не жив у печерах, уже розводилися про потенційну тему президентського виступу. У всьому світі мільйони людей у вітальнях, барах та готелях нахилилися до телевізорів, очікуючи дива.

Саме в такі моменти, коли на нього дивився увесь світ, Зак Герні по-справжньому відчував усю вагу і відповідальність своєї посади. Той, хто каже, що влада не п’янить, ніколи її не відчував. Та коли Герні розпочав своє звернення, він одразу ж зрозумів: щось не так. Йому не був притаманний страх перед сценою та великою аудиторією, однак неприємне передчуття спантеличило президента.

Може, це через величезну кількість глядачів, заспокоїв він сам себе. Однак він знав ще дещо. То було чисто інстинктивне відчуття. Породжене тим, що він бачив раніше.

То була начебто дрібниця, але…

«Забудь, — сказав він собі. — То дріб’язок, не вартий уваги». Однак неприємне відчуття залишилося.

Тенч. Кільканадцять секунд тому, коли Герні готувався з’явитися на сцені, він побачив у жовтому коридорі Марджорі Тенч, яка розмовляла по бездротовому телефону. Це вже було дивно, але ще дивнішим було те, що поруч із Тенч стояла телефоністка з комутатора, бліда і явно стривожена. Герні не чув, про що говорила його радниця, але помітив, що розмова відбувалася на підвищених тонах. Тенч сперечалася з кимось із гнівом, який він бачив украй рідко, а тим більше в Тенч. Він на мить замовк і запитально поглянув на неї.

Тенч підняла угору великий палець — мовляв, усе йде нормально. Герні ніколи не бачив, щоб Тенч комусь показувала схвально піднятий угору великий палець. Це була остання картина, яка закарбувалася в його свідомості перед виходом на сцену.

А на блакитному килимі імпровізованого прес-центру в житлосфері НАСА на острові Елсмір Лоуренс Екстром сидів у центрі довгастого симпозіумного столу в оточенні чиновників НАСА та науковців. На великому моніторі перед ними транслювалася у прямому ефірі прес-конференція президента. Решта персоналу збуджено скупчилися біля інших моніторів, дивлячись, як головнокомандувач і президент США розпочав свою прес-конференцію.

— Усім доброго вечора, — сказав Герні незвично напруженим голосом. — Звертаюся до вас, мої співвітчизники, та до наших друзів у всьому світі…

Екстром поглянув на великий обвуглений камінь, гордо виставлений перед столом, за яким він сидів. Потім ковзнув поглядом на боковий монітор, де побачив себе в оточенні своїх найвідданіших працівників на тлі величезного американського прапора та емблеми НАСА. Через різке яскраве освітлення вся сцена скидалася на якусь неомодерністську картину — дванадцять апостолів на таємній вечері. Зак Герні перетворив усе це на другорядне політичне шоу. Герні не мав вибору. Екстром і досі почувався як телевізійний проповідник, який продає Господа вроздріб величезним масам глядачів.

За п’ять хвилин президент мав представити Екстрома та співробітників НАСА. А потім, ефектно вийшовши в ефір з вершини світу через супутник, НАСА приєднається до прес-конференції й допоможе президентові поділитися з усім світом вражаючою новиною. Після короткої розповіді про відкриття і те, як воно було зроблене, про його значення для космічної науки і після взаємних компліментів НАСА та президент дадуть слово знаменитому науковцеві Майклу Толланду, чий документальний фільм ітиме наступні п’ятнадцять хвилин. А опісля, коли публіка остаточно повірить у правдивість відкриття і сповниться ентузіазму, Екстром та президент побажають усім доброї ночі й пообіцяють тримати в курсі подальших подій під час регулярних прес-конференцій НАСА.