Слава ЗСУ!

77

Парк «трофейних» літаків, що належав військовому відомству США, складався з понад десятка приватних реактивних машин, конфіскованих у заарештованих наркобаронів, включно з трьома модифікованими «Гольфстрім-4», використовуваними для перевезення великого начальства. Півгодини тому один з цих літаків піднявся зі злітної смуги авіабази Туле, продерся крізь смугу урагану і зараз, у темряві канадської ночі, летів на південь, до Вашингтона. Рейчел Секстон, Майкл Толланд і Коркі Марлінсон зручно вмостилися в його комфортабельному восьмимісному салоні. У блакитних комбінезонах і беретах, у які їх нарядили на підводному човні, вони нагадували пошарпану спортивну команду.

Не звертаючи уваги на ревіння двигунів, Коркі Марлінсон міцно заснув у хвості салону. Толланд сидів попереду і дивився вниз, на невидиме в темряві море. Він мав дуже змучений вигляд. Рейчел улаштувалася поряд, розуміючи, що не зможе заснути, навіть якщо їй дадуть снодійне. Мозок її невпинно перебирав усі таємниці та інтриги, що оточували метеорит, і прокручував недавню розмову з Пікерінгом. Перш ніж покласти слухавку, директор повідомив дві новини, які ще більше посилили тривогу.

По-перше, Марджорі Тенч стверджувала, що виступ Рейчел перед співробітниками апарату президента записаний на плівку. Більше того, вона погрожувала використати цей запис, якщо Рейчел здумає публічно критикувати відкриття НАСА. Це було тим неприємніше, що Рейчел у розмові із Заком Герні наполягала на виступі виключно перед його співробітниками, отже, президент, судячи з усього, визнав за можливе проігнорувати цю умову.

Друга неприємна новина стосувалася сьогоднішніх дебатів на Сі-ен-ен, у яких брав участь її батько. Марджорі Тенч, поза сумнівом, зробила дуже спритний хід, змусивши сенатора відкрито висловитися проти космічної агенції. Більше того, радниця підступно спровокувала його заяву щодо малої ймовірності виявлення позаземного життя.

З’їсти власний капелюх? Здається, дещо подібне, за словами Пікерінга, батько обіцяв зробити, якщо НАСА виявить позаземне життя. Цікаво, як Тенч вдалося підвести його до такого явного і небезпечного промаху? Білий дім, поза сумнівом, дуже ретельно готував ситуацію, старанно вибудовуючи в ряд фішки доміно, щоб провал Секстона здавався ще очевиднішим. Президент і його головний радник діяли як бойовий політичний тандем, готуючи знищення опонента. Тимчасом як Герні зберігав гідність, стоячи за межами рингу, Тенч кружляла над жертвою, заганяючи сенатора у зручний для президентського удару кут.

Герні в їхній розмові віч-на-віч пояснив, що відклав оголошення про відкриття, щоб дати час незалежним фахівцям підтвердити точність даних. Але тепер стало зрозуміло, що зволікання мало зовсім інші причини. Додатковий час дозволив Білому дому приготувати мотузок, на якому сенатор сам себе й повісить.

Рейчел не співчувала батькові, проте тепер не мала сумнівів у тому, що під «білою й пухнастою» зовнішністю привабливого і ввічливого президента ховається безжальна зубаста акула, здатна вичікувати свою жертву. Хіба можна, не маючи інстинкту вбивці, стати наймогутнішою людиною в світі? Тепер залишалося тільки з’ясувати, хто ця акула — безневинний сторонній спостерігач чи активний гравець?

Рейчел підвелася, розминаючи ноги. Крокуючи по проходу між кріслами, вона марно намагалася скласти окремі частини головоломки. Вони відмовлялися з’єднуватися. Пікерінг, з його фірмовою бездоганною логікою, одразу дійшов висновку, що метеорит підробний. Коркі й Толланд, спираючись на наукові дані, стверджували, що він справжній. А Рейчел знала лише те, що вона бачила величезний обвуглений камінь зі скам’янілостями, витягнутий з льоду.

Ходячи літаком, вона уважно подивилася на астрофізика, змученого випробуваннями. Набряк на щоці вже спадав, накладені шви виглядали добре. Він спав міцно, похропуючи і стискаючи шматок метеорита в пухких руках, немов надійний щит.

Рейчел підійшла й обережно витягла з його рук зразок. І знову почала вдивлятися у відбиток. «Відкинь усі припущення, які ти чула раніше, — сказала вона собі, концентруючи думки. — Треба наново скласти логічний ланцюжок висновків». Традиційний метод роботи військово-космічної розвідки — відтворення доказів із самого початку. Цей прийом мав назву «нульовий старт». До нього завжди вдавалися у випадку, коли окремі фрагменти інформації не стикувалися між собою.

Треба переінакшити і переставити місцями докази. І Рейчел знову почала походжати туди-сюди.

Чи є цей камінь доказом існування позаземного життя?

Доказ — це висновок, побудований на цілій піраміді фактів, величезній базі інформації, що дає підставу для конкретних тверджень.