Слава ЗСУ!

— Ваша помилка виявилася згубною і для НАСА, і для президента.

— Більш недоречного часу і придумати важко. Директор страшенно розлютився. Я обіцяв йому, що усуну неполадки під час наступного польоту «шаттла»: нічого складного — всього-на-всього замінити мікросхему з програмним забезпеченням супутника. Але було надто пізно. Екстром відправив мене у відпустку. Насправді ж мене звільнили. Сталося це місяць тому.

— Проте два тижні тому ви виступили перед телекамерами, оголосивши, що знайшли тимчасове розв’язання проблеми.

Гарпер спохмурнів.

— То була жахлива помилка. Саме того дня мені додому зателефонував заклопотаний Екстром. Сказав, що з’явилася можливість себе реабілітувати. Я одразу ж поїхав до офісу й зустрівся з ним. Він попросив виступити на прес-конференції та заявити, що знайдено спосіб відновити роботу супутника і через декілька тижнів будуть одержані дані. Сказав, що потім пояснить мені все детально.

— І ви погодилися?

— Та ні! Я відмовився! Але вже за годину директор знову сидів у моєму офісі, цього разу зі старшим радником президента.

— Що?! — ошелешено спитала Габріель. — Разом з Марджорі Тенч?

Гарпер кивнув і подумав: «За все життя не зустрічав огиднішої істоти».

— Удвох вони накинулися на мене, стверджуючи, що моя помилка буквально поставила НАСА і президента на край прірви. Тенч розповіла про плани сенатора приватизувати космічну агенцію. Підкреслила, що я у боргу перед усіма і зобов’язаний виправити становище. А потім пояснила, як саме це треба зробити.

Габріель напружено подалася вперед:

— Продовжуйте.

— Міс Тенч повідомила мені, що Білий дім випадково одержав певні геологічні свідчення того, що в льодовиковому шельфі Мілна лежить величезний метеорит. Один з найбільших з коли-небудь знайдених. Така знахідка може виявитися історичним досягненням космічної агенції.

Габріель була приголомшена.

— Стривайте, тобто вони дізналися про метеорит ще до того, як його виявив супутник?

— Саме так. Насправді супутник не мав до відкриття жодного стосунку. Лоуренс Екстром і так знав про існування метеорита. Він дав мені координати і наказав провести супутник над шельфом, а потім удати, ніби ми виявили метеорит.

— Ви жартуєте!

— Саме так зреагував і я, коли мені запропонували взяти участь у тому шахрайстві. Вони відмовилися розповісти мені, як саме було виявлено метеорит, однак міс Тенч наполягала, що це не має жодного значення і що це ідеальна можливість для мене реабілітуватися за фіаско із супутником-сканером. Якщо я удам, ніби супутник-сканер виявив метеорит, то НАСА вихвалятиме мій проект як украй успішний та корисний, а президентський рейтинг різко піде вгору.

Габріель була повністю приголомшена.

— Звісно, ви не могли оголосити про відкриття метеорита доти, доки не заявите, що програмне забезпечення знову в порядку, еге ж?

Гарпер кивнув.

— Саме тому я й брехав на прес-конференції. Мене до цього змусили. Тенч і директор були немилосердні. Постійно нагадували, що я підвів усіх на світі: президент фінансував мій проект, НАСА витратила на нього роки роботи, а я все знищив своїм нехлюйством у програмуванні.

— І вам довелося погодитися допомогти їм.

— Я просто не мав вибору. Якби я не зробив цього, моїй кар’єрі настав би кінець. Проте, якби не моя помилка, супутник сам би виявив метеорит. Тому брехня здавалася тоді зовсім незначною. Я знайшов для себе виправдання: програмне забезпечення все одно полагодять через декілька місяців, коли полетить наступна експедиція. А я просто оголошу про очікувані результати трохи раніше.

Габріель аж присвиснула.

— Невеличка брехня, що дозволяла скористатися результатами відкриття метеорита.

Гарперові стало зле від самої згадки про це.

— Ось так… підкоряючись наказу директора, я виступив на прес-конференції і заявив, що знайшов тимчасове розв’язання проблеми детектора аномалій… Потім почекав декілька днів і провів супутник безпосередньо над метеоритом за координатами Лоуренса Екстрома. Потім, згідно з субординацією, я подзвонив керівнику програм спостереження за Землею і повідомив, що в шельфовій кризі супутник зафіксував аномалію високої щільності. Передав координати і натякнув, що там цілком може виявитися метеорит. НАСА відправила на острів невеликий загін, щоб узяти проби. Саме тоді всю цю операцію і засекретили.

— Отже, особисто ви до сьогоднішнього дня навіть не підозрювали про існування в метеориті скам’янілостей?

— Не лише я, а й решта співробітників у штаб-квартирі. Ми всі просто шоковані. Тепер приятелі називають мене героєм, тому що я виявив докази існування позаземних біологічних форм, а я не знаю, що й сказати.