Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Цифрова Фортеця

— Командире, — заперечила вона. — Теперішня ситуація — надто складна й серйозна, щоб врегулювати її самотужки. Вам треба ще когось ввести в курс справи.

— Сюзанно, «Цифрова фортеця» таїть у собі серйозні потенційні наслідки для майбутнього нашої організації. Я не збираюся втаємничувати президента в обхід директора. Маємо кризу, і я нею займаюся. — Він задумливо окинув її поглядом. — Бо саме я є заступником директора з оперативного управління. І ніхто інший. — На його обличчі поволі розповзлася зморена усмішка. — І до того ж я не сам. У моїй команді — Сюзанна Флетчер.

У цю мить Сюзанна збагнула, за що так поважала Тревора Стретмора. Десять років, попри всі перешкоди, він завжди був для неї прикладом. Наполегливим. Непохитним. Саме його відданість викликала в неї захват: непорушна вірність своїм принципам, своїй країні та своїм ідеалам. Що б не сталося, командир Тревор Стретмор завжди буде для неї маяком у бурхливому світі неймовірно важких рішень.

— Ви ж у моїй команді? — спитав Стретмор.

Сюзанна всміхнулася.

— Так, сер. У вашій. На сто відсотків.

— От і добре. А тепер повернімося до роботи, гаразд?

РОЗДІЛ 12


Девіду Бекеру доводилося раніше бувати на похороні й бачити мерців, але в цьому померлому щось надзвичайно нервувало. То не був бездоганно причепурений труп у труні з шовковою оббивкою. Це було оголене тіло, безцеремонно полишене на алюмінієвому столі. Його очі ще не набули характерного погляду — мертвого й порожнього. Натомість вони, закочені, витріщалися в стелю, назавжди завмерши стоп-кадром страху й жалю.

— iDônde estân sus efectos? — швидко спитав Бекер кастильським діалектом іспанської. — А де його манатки?

— А1Н, — відповів лейтенант із жовтими прокуреними зубами. І показав на стойку, де лежав одяг та решта особистих речей.

— ,Æs todo? Це все?

-Si.

Бекер попросив принести йому картонну коробку, і лейтенант поквапився на пошуки.

Був суботній вечір, й офіційно севільський морг не працював. Тому молодий лейтенант впустив Бекера лише за прямим наказом начальника севільської поліції: схоже, приїжджий американець мав впливових друзів.

Бекер окинув поглядом купу одежі. В один із черевиків запхнули гаманець, паспорт та окуляри. Поруч лежала невеличка торбина, яку поліція принесла з готельного номера. Інструкції, що їх дали Бекеру, були прості: нічого не чіпати. Нічого не читати. Просто все це забрати й привезти. Усе. І нічого не забути.

Бекер оглянув речі й насупився. «Навіщо АНБ увесь цей мотлох?»

Повернувся лейтенант із невеликою коробкою, і Бекер почав складати в неї речі Танкадо.

Поліцейський штрикнув мерця в ногу.

— гОиіеп ев? Хто це?

— Гадки не маю.

— Схожий на китайця.

«На японця», — подумав Бекер.

— Бідолашний вилупок. Помер від серцевого нападу, еге ж?

Бекер байдуже кивнув.

— Мені сказали, що так.

Лейтенант зітхнув і співчутливо похитав головою.

— Севільське сонце часто буває жорстоким і підступним. Будьте завтра обережні.

— Дякую, — відповів Бекер. — Але я вже повертаюся додому.

Офіцер здивовано глянув на нього.

— Але ж ви щойно прибули!

— Знаю, однак тому, хто оплатив мою поїздку, потрібні саме особисті речі померлого.

Лейтенант образився так, як може образитися лише іспанець.

— Ви хочете сказати, що не збираєтеся подивитися Севілью?

— Я бував тут кілька років тому. Прекрасне місто. Мені б хотілося залишитися, але я не можу.

— Значить, ви бачили Гіральду?

Бекер кивнув. Узагалі-то він ніколи не видирався на цей древній мавританський мінарет, але бачити — бачив.

— А як вам Алькасар?

Бекер знову кивнув, пригадавши той вечір, коли він слухав гру гітариста Пако де Лусія в атріумі цієї середньовічної фортеці. То було фламенко під зорями. Пригадав — і пошкодував, що не зустрів Сюзанну ще тоді, у той романтичний час.

— Ну, і звісно — Христофор Колумб, — аж запишався лейтенант. — Він похований у нашому соборі.

Бекер здивовано підвів очі.

— Невже? А я гадав, що він похований у Домініканській Республіці.

— Дідька лисого! Хто поширює ці чутки? Тіло Колумба покоїться тут, в Іспанії! Ви ж училися в школі, маєте знати.

Бекер стенув плечима.

— Мабуть, того дня я пропустив уроки.

— Іспанська церква дуже пишається тим, що має мощі цього видатного чоловіка.

Іспанська церква. Бекер знав, що в Іспанії існує лише одна церква — римсько-католицька. І католицтво цієї країни було навіть впливовішим за Ватикан.

Попередня
-= 25 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!