Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Цифрова Фортеця

Стретмор ретельно планував кожен крок. Розробляючи та вдосконалюючи свої плани, він покладався перш за все на суперкомп’ютер. Як і переважна більшість працівників АНБ, Стретмор користувався розробленою в надрах АНБ програмою під назвою «Мозковий штурм» — позбавлений ризику спосіб перебрати всі можливі варіанти на безпечному й надійному комп’ютері.

«Мозковий штурм» — це абстрактний розвідувальний експеримент, названий його творцями імітатором причиново-наслідкового зв’язку. Початково він призначався для використання в політичних кампаніях для моделювання конкретного «політичного довкілля» в режимі реального часу. Ця програма з величезним обсягом даних створювала мережу взаємодій та

зв’язків: гіпотетичну модель взаємодії між політичними змінними величинами, включно з видатними постатями сьогодення, їхнім персоналом, особистими стосунками, злободенними питанням, особистими мотиваціями, підкріпленими такими змінними чинниками, як секс, етнічна приналежність, гроші та влада. Користувач мав змогу ввести в комп’ютер будь-яку гіпотетичну ситуацію, і «Мозковий штурм» передбачав вплив цієї ситуації на «політичне довкілля».

Командир Стретмор застосовував «Мозковий штурм» із затятістю релігійного фанатика, але не для політичних цілей, а як потужний інструмент для хронологізації, побудови блок-схем та перетворення даних. Цей інструмент допомагав босу вибудовувати складні стратегії та передбачати слабкі місця. Сюзанна підозрювала, що в комп’ютері Стретмора зберігаються плани та схеми, які одного дня змінять світ.

«Так, — подумала вона. — Я обійшлася з ним надто круто».

Її думки перервало сичання дверей блоку № 3.

До кімнати влетів Стретмор.

— Сюзанно, — кинув він, не зупиняючись. — Щойно телефонував Девід. У нього стався прокол.

РОЗДІЛ 16


— Перстень? — спитала Сюзанна із сумнівом у голосі. — Пропав перстень Танкадо?

— Так. Нам іще пощастило, що Девід виявив пропажу, продемонструвавши неабияку пильність і прискіпливість.

— Але ж вам потрібен пароль, а не коштовна прикраса.

— Знаю, — відказав Стретмор, — але мені здається, що це може бути одне й те саме.

Сюзанна розгубилася.

— Це довга історія.

Вона кивнула на програму-«слідопит» на екрані.

— А я нікуди й не поспішаю.

Стретмор зітхнув і став походжати кімнатою.

— Вочевидь, були свідки смерті Танкадо. Поліцейський повідомив у морзі, що сьогодні вранці до поліції зателефонував якийсь охоплений панікою канадський турист і сказав, що в парку в якогось японця стався серцевий напад. Коли офіцер прибув на місце й застав там мертвого Танкадо, а поруч із ним — отого канадського туриста, то він викликав телефоном «швидку». Поки медики забирали тіло Танкадо до моргу, поліцейський спробував розпитати канадця про те, як усе сталося. Та дідок лише щось белькотів про перстень, який Танкадо віддав йому перед смертю.

Сюзанна скептично поглянула на боса.

— Танкадо віддав перстень?

— Так. Вочевидь, він тицяв цим перснем старому в обличчя — немов благаючи забрати його. Бо інакше яким чином дід зміг так добре його роздивитися? — Стретмор зупинився й різко обернувся.

— Старий сказав, що той перстень був гравірований — якимись літерами...

— Літерами?

— Еге ж, і, якщо вірити йому, напис був не англійською. — Стретмор очікувально скинув брови.

— Японською?

Стретмор похитав головою.

— Я теж спочатку так подумав. Але зверніть увагу ось на що: канадець поскаржився, що ті літери нічого конкретного не означали. Японські ієрогліфи неможливо сплутати з римською абеткою. А старий сказав, що той напис був таким, ніби по клавіатурі потопталася кішка.

Сюзанна розсміялася.

— Командире, невже ви й справді думаєте, що...

Але Стретмор перервав її:

— Сюзанно, це ж ясно, як божий день. Танкадо вигравірував пароль «Цифрової фортеці» на своєму персні. Золото — тривкий метал. Спатиме Танкадо, митиметься в душі чи їстиме — пароль буде при ньому, будь-якої миті готовий до негайного оприлюднення.

На обличчі Сюзанни відбився сумнів.

— На пальці? У всіх на виду?

— А чому б ні? Можна подумати, що кожен другий в Іспанії — талановитий шифрувальник. Та ніхто й гадки не.матиме, що ті літери означають! До того ж, якщо цей пароль має стандартні шістдесят чотири біти, то навіть серед білого дня ніхто не зможе прочитати й запам’ятати всі шістдесят чотири символи.

Сюзанна спантеличено поглянула на боса.

— І Танкадо за кілька секунд до смерті віддав цей перстень незнайомцю? Чому?

Попередня
-= 29 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!