Слава ЗСУ!

Ельзара посміхнулась.

- Пані Гликеріє, невже це дійсно Серго Смоляр? – спокійним голосом запитала вона. – Ви ж казали, що цей чоловік – мрія всіх жінок, а у нього із штанів, навіть, нічого не виділяється!

Всі засміялися. Гликерія у розпачі опустила голову.

- Чи, може, ви, пане Смол, забули покласти картоплину у потрібне місце?

Сусідні столики почали аплодувати. У Смола потемніло в очах. Він злісно глянув на Ельзару.

- Ти, дурна акторка!

Ельзара спокійно їла, і ніяк не реагувала на агресивне звернення.

- У мене ще буде час помститися, коли я буду оцінювати ваш сценарій.

- Я рада, що так легко змогла вас задіти, - радісно промовила дівчина.

Розлючений Смол вилетів із ресторану. Він ніколи в житті не знав такого нахабства.

Гликерія піднялася зі столу.

- О четвертій годині я мала повести вас у бібліотеку. Але, мабуть, ви підете туди без мене. Я щось погано себе почуваю.

- Без проблем, пані Гликеріє, - ввічливо промовила актриса. – А що там є цікавого?

- Там зберігаються пам’ятки історії, такі книги, яких немає в жодній бібліотеці світу. До того ж тепер там знаходяться всі кіносценарії учасників фестивалю, серед яких і ваше „Вічне кохання”. То ж ви можете ознайомитись зі сценарієм будь-кого із суперників. До побачення! Не забудьте, о восьмій вечірка в головному залі. Будуть всі учасники, а також члени журі.

- А голова журі буде? – спокійно запитала Ельзара, так, ніби нічого не сталося.

Гликерія нічого не відповіла.

Нахабна дівчина знову приступила до їжі. Арсен дивився на неї ненависними очима.

- Не можливо завоювати двох різних чоловіків однаковими методами, - нарешті промовив він.

- Я не розумію, про що ти? – продовжуючи їсти, запитала Ельзара.

- Коли ти збиралась привернути увагу Рустама Голея, ти користувалась тими ж методами.