Слава ЗСУ!

- Ну, я мабуть піду, - тихо прошепотів Ельзарі Марк.

- Так, мабуть, - погодилась Ельзара.

Марк зачинив двері.

Арсен не міг стриматися, щоб не засміятись.

- Ельзаро! Сьогодні День Знань?

- Арсене, прикрий рота, поки я сама тобі його не прикрила, - проговорила Ельзара.

Арсен не припиняв сміятися.

- Ні, серйозно! Мабуть, сьогодні перше вересня, і ти привела показати нам дошкільня!

- Арсене, чого ти причепився до нього? – захищаючи Ельзару, промовила Іванна. – Нормальний хлопець!

- Нормальний? – Арсен знову засміявся. – Скільки йому років? Тринадцять чи, може, одинадцять?

- Йому сімнадцять, - спокійно відповіла Ельзара. – І він навчається не в першому, а в одинадцятому класі. Я йшла через бульвар, а він підбіг до мене і попросив автограф, а потім запропонував провести мене до театру.

- Як романтично, - кепкуючи, сказав Арсен. – Зачекайте, я зараз заплачу.

- Арсене, іди до біса!

- А як на мене, - вступаючи в бесіду, сказав Адріан, - то він приємний хлопчина.

- Так, - сміючись, перебив його Арсен. – Ельзаро, до речі є стаття за розбещення неповнолітніх...

- Арсене, що саме із слів „Іди до біса ” тобі не зрозуміло? – нахабно запитала Ельзара.

- Та ну, Ельзаро, я ж жартую, - втихомирившись, промовив Арсен. – Я ж лише...

До гримерної зайшла Дора.

- Це чудово! Так, ми вже готові. Чекаємо!

Вона вимкнула мобільний.

- Я прошу уваги!

Всі затихли.

- Тихіше. У мене гарна новина. Фільм закінчився, та зйомки продовжуються. Нещодавно ви знімали таке собі ток-шоу про відносини Ельзари і Смола. Плівка зовсім випадково потрапила до мене...

В гримерній почалося перешіптування.

- Я повторюю, - голосно сказала Дора. – Плівка потрапила випадково!