Слава ЗСУ!

- Вийди з тіла цього! - заволав Шарлей. - Ти, в сраку йобаний катаміт210!

Один із молодших бенедиктинців утік, затуляючи вуха й закликаючи ім’я Господнє надаремно. Усі інші були або дуже бліді, або дуже червоні.

Стрижений велетень постогнував і пойойкував, намагаючись засунути в глечик з медом цілу долоню. Це було неможливо, бо долоня була вдвічі більша за глечик. Велетень високо підняв посудину, задер голову і роззявив рота, але мед не витікав, його просто-напросто було замало.

- То як там, - насмілився видушити з себе абат, - із братом Деодатом, майстре? Що зі злим духом? Чи він уже вийшов?

Шарлей нахилився над екзорцизмованим, мало не притуляючи вухо до його блідих губів.

- Уже коло самого верху, - оцінив він. - Зараз ми його виженемо. Треба лише вразити його смородом. Чорт чутливий до смороду. Ану ж бо, братіє, принесіть горщик з гівном, сковороду і жаровню. Будемо смажити під носом в одержимого свіже гівно. Зрештою, придасться все, що добре смердить. Сірка, вапно, асафетида211... А найкраще - тухла риба. Сказано-бо у книзі Товита: incenso iecore piscis fugabitur daemonium212.

Кілька братів побігли виконувати замовлення. Силач, що сидів під стіною, подлубався пальцем у носі, роздивився палець, витер його об холошу. Після чого знов узявся вибирати рештки меду з глечика. Тим самим пальцем. Рейневан відчув, як з’їдений бобровий плюск підступає йому до горла, здіймаючись на хвилі хрінового соусу.

- Магістре Рейнмаре, - різкий голос Шарлея повернув його до світу. - Не треба припиняти зусиль. Євангеліє від Марка, будь ласка, відповідний абзац. Моліться, братіє.

- А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: “Духу німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього і більше у нього не входь!”213

- Surde et mute spiritus ego tibi praecipio, - повторив грізно і наказовим тоном Шарлей, схиляючись над братом Деодатом, - exi ab eo! Imperet tibi Dominus per angelum et leonem! Per Deum vivum! Justitia eius in saecula saeculorum!214 Нехай сила Його вижене тебе і змусить вийти разом із усією твоєю зграєю!

- Ego te exorciso [13] per caracterum et verborum sanctum! Impero tibi per clavem Salomonis et nomen magnum Tetragrammaton!215

Велетень, який жер мед, раптом закашлявся, обплювався й обшмаркався. Шарлей витер із чола піт.

- Важкий і складний цей казус, - пояснив він, уникаючи дедалі більш підозріливого погляду абата. - Доведеться застосувати ще потужніші аргументи.

Якийсь час було так тихо, що чутно було навіть відчайдушне дзижчання мухи, впійманої павуком у розтягнуте у віконній ніші павутиння.

- Іменем Апокаліпсиса, - пролунав у тиші вже трохи прихриплий баритон Шарлея, - словами якого Господь відкрив речі, що настати мають, і підтвердив ці речі вустами присланого Ним ангела, проклинаю тебе, сатано! Exorciso te, flumen immundissimum, draco maleficus, spiritum mendacii!216

- Сімома свічниками золотими й одним свічником, що між сімома стоїть! Голосом, що є голосом багатьох вод, який промовляє: Я є той, хто вмер, і той, хто воскрес, той, хто живе і жити буде вічно, хто тримає ключі від смерті і пекла, кажу тобі: іди геть, духу нечистий, що знаєш кару вічного прокляття!